Писательница Галя Ткачук о детях, книгах, ужастиках и детской литературе - эксклюзивное интервью

Галина Ткачук - украинская детская писательница, литературный критик, ведущая детского литературного кружка успела дать нам интервью между двумя крупными событиями в мире книги: "Дитячим форумом у Львові" и Книжным Арсеналом.

Разговаривали мы в кофейне на Подоле, которая стала для меня традиционным местом для интервью  и даже уже немного литературным кафе. Потому что там мы встречались и с другими писателями, в том числе, с детской авторкой Таней Стус. Интервью с ней вы можете почитать по ссылке

Галина Ткач

Галя Ткачук - автор нескольких детских книг, которые стали бестселлерами по украинским меркам и попали  в новые хрестоматии для младших классов. Появление хрестоматий - настоящий прорыв для украинской школы. Ведь туда вошли книги (или отрывки из книг) авторов, популярных сегодня. 

Для нас - родителей юных читателей само появление произведения в Хрестоматии -  знак качества.

Вот один из рассказов, Гали Ткачук, который можно прочитать в двухтомнике - "Гойдалка під кленом" . Для меня он -  очень хороший пример, как нужно учить детей реагировать на ошибки. Почитайте, он коротенький и поучительный.

Книга Галины Ткачук Гойдалка під кленом

Мы разговаривали обо всем: книгах, идеях, проектах, о Форуме и Арсенале, о планах и детях... много - о детях. Читайте, что получилось.

Ви нещодавно приїхали з Дитячого форуму у Львові? Що ви там представляли?

Власне, я там була з БараБукою (Простір української дитячої книги).

БараБука на Форумі традиційно проводила свою читацьку програму. Зазвичай у нас там є окремий простір, і всі знають, де нас шукати. Приміщення Палацу мистецтв величезне, тихо там не буває, проте це створює дуже живу атмосферу.

Іще на Дитячому форумі у Львові я була і з серією книжок для молодших школярів  – Читальня, до створення якої я долучилася як головна редакторка. У мене у цій серії вийшла книжка «Синя коробка» – для першого рівня читання. 

Ви позиціонуєтесь як дитячий письменник. Чому так сталося?

Мені дуже подобається писати для дітей. До того ж, коли регуляроно спілкуєшся безпосередньо з дітьми, то хочеться іще й іще.

Детская писательница Галя Ткачук с детьми

У вас великий досвід спілкування з дітьми?

Я два з половиною роки викладала в альтернативній Школі мрійників, і рік в гуртку Написатор від БараБуки. Це не згадуючи Дитячі літшколи від Центру літературної освіти, дитячі літні табори та інші проекти. Ну і, звісно ж, безліч зустрічей з моїми читачами. От і зараз я приїхала з такої.

Розкажіть про гурток Написатор. Він літературний? 

Так. І у нас щойно відбулася завершальна вечірка. Я дуже люблю щось робити разом з дітьми, особливо вигадувати і писати. Тоді спілкування стає особливо глибоким.

Нещодавно ми разом з шестикласниками Введенської гімназії вигадували книгу на екологічну тему у межах воркшопу від ЛакіБукс. Для дітей у рамках воркшопу були і лекції еколога, ілюстратора, піар-менеджера… І от уже до кінця цього року має вийти книжка. Вона буде про сміття :). Мені здається, дуже круто зробити книгу саме на цю тему. Це ж  зона відповідальності дітей, те, на що вони можуть впливати... 

Я дуже люблю робити разом із дітьми реальні важливі речі: від самвидавівської газети – до справжнього блогу зі рецензіями на книжки, які видавництво передало саме на розгляд юних рецензентів... Дітям, як і дорослим, важливо бачити конкретні результати своєї роботи, бути включеними у справжню діяльність.

Чому ж ви взяли і стали дитячим письменником? :)

Я намагалася робити те, що в мене виходило найкраще, що мене цікавило. Тому і стала. Бо ж у кожного свій тип таланту. У мене він, здається, такий.

Важко бути дитячим письменником? Мені здається, що це філігранна робота: підбирати слова так, щоб було зрозуміло, щоб не нашкодити... 

Я на певному етапі зрозуміла, що мені треба регулярно спілкуватись із дітьми, тоді я зможу для них писати. Зараз, коли я пишу книжку, то вже відчуваю, що ось тут дитина певного віку, скоріш за все, зупиниться і це треба їй пояснити... Взагалі, коли спілкуєшся із читачем, співпереживаєш йому у певних ситуаціях, то більше відчуваєш його та його потреби.Галина Ткачук - украинская писательница для детей

Для створення навіть найпростіших дитячих книжок потрібні не тільки правильні слова, а ще й сюжет, зав’язка, розв’язка... Як це все вмістити?

Я спершу пишу саму історію, а потім довго і вдумливо її обточую. :)

Як сталося, що ви написали жахастик?

Коли вийшла моя книжка про чари Києва «Вечірні крамниці вулиці Волоської», то на зустрічах я любила питати про відомі моїм читачам київські легенди. Багато хто розповідав класичні дитячі фольклорні жахастики. Мене ці історії захопили, і зрештою я написала цілу серію своїх авторських жахастиків «Тринадцять історій у темряві».

Я не дуже розумію книги-картинки, вони вам здаються корисними?

Я як авторка книжок-картинок не можу не їх не любити. :) Як на мене, такі книжки дуже класні для спілкування. І дошкільникам, і молодшим школярам вони допомагають пережити історію, відчути її. Адже у книжках-картинках небагато тексту, який потрібно прочитати, а зображення задають атмосферу та активують емоції. І це дуже цінно, наприклад, для читання в класі з вчителем або вдома із кимось з родини.

Чи подобається вам стан дитячої літератури зараз?

Це дуже важливе питання. Я бачу розвиток у цьому напрямку, і це мені дуже подобається. Власне, БараБука існує зокрема для того, щоб відстежувати, аналізувати дитячі книги, писати критику та рецензії. Але на якомусь етапі ми зрозуміли, що найбільш ефективно обговорювати книжки до виходу їх у друк, бо тоді ще можна все змінити, допрацювати. Тому ми і започатковали семінари для тих, хто пише для дітей – Наука БараБуки.

На що хочете звернути увагу письменників на цих семінарах?

Часто ми у дитячих книжках зустрічаємо, на жаль, застарілі гендерні стереотипами, застарілі уявлення про літніх людей, інші моменти нечутливості. І хоча, звісно ж, література – це одне, а життя – зовсім інше, проте ці питання дуже важливі, їх варто мати на думці.

Зараз вже багато україномовної літератури, вона домінує?

Зараз, за моїми спостереженнями, на полицях книгарень більше перекладів українською, аніж оригінальних творів українських авторів.

 Чому? Вони незатребувані?

Я гадаю, що просто перекласти міжнародний бестселлер набагато економічно вигідніше, аніж працювати із українським автором.

 А чи є якась підтримка молодих авторів?

У видавництві «Фонтан казок» є конкурс «Напишіть про мене книжку», який відкрив чимало цікавих імен. Але якщо дивитись більш глобально, то найкраще підтримала сучасних українських авторів оновлена хрестоматія сучасної української дитячої літератури для початкової школи. Це виявилося дуже дієвою підтримкою в масштабах цілої країни.

Крім книги про екологію, що у вас вийде найближчим часом?

Найновіша моя книжка, яка вийшла до Книжкового Арсеналу  – «Зелена білка» із серії «Слухай серцем» видавництва «Ранок».

У садочку, в який я ходила, такою іграшкою, яку хотіли мати усі, був синій їжачок. Але я дуже люблю білок, тому найжаданішою іграшкою у книзі стала вона.

Це дуже емоційна історія про наполегливість однієї маленької дівчинки, яка йшла до мети.

Відео про книгу:

фото: предоставлены Галиной

Читайте также

Таня Стус о книгах, людях и немного о скандалах - интересное интервью с детской писательницей

5 книжных новинок Детского форума во Львове - Дню книги посвящается

Чтение на лето: если ваш ребенок не планирует открывать книги летом

100 причин посетить Книжный Арсенал - детские новинки на самом большом событии для книгоманов

Популярное