Как собаки помогают детям с серьезными заболеваниями

Вы знаете, что такое канистерапия? Это лечение собаками, которое действительно показало хорошие результаты. Как собака лечит и кому могут помочь четырехлапые друзья?

Канистерапия - удивительная терапия собаками, которая себя уже зарекомендовала в мире. Как собака лечит, как может помочь канистерапия, и какие виды психологической помощи могут оказать собаки, читайте в статье Анны Первак. 

Каністерапія, тобто лікування за допомогою собак, використовується з 60-х років минулого століття. У багатьох країнах цей метод реабілітації є популярним,  але для України він новий – МОЗ ще не визнав каністерапію. Хоча собаки-терапевти в нашій країні вже працюють і отримують схвальні відгуки від маленьких пацієнтів і їхніх батьків.

Популяризатори каністерапії запевняють, що собаки – хороші мотиватори.

«Собака не робить дива, це не механічний тренажер. Завдання в тому, щоб побудувати заняття з дитиною так, щоб собака виступив мотиватором для дії», – каже Антоніна Гошовська, менеджер проекту Європейського Союзу «Соціальна реабілітація людей з обмеженими можливостями у транскордонному регіоні завдяки створенню умов та підготовці спеціалістів у галузі каністерапії».

Дослідження показують, що взаємодія з собакою знижує рівень гормону стресу кортизолу і натомість підвищує рівень окситоцину – гормону радості.

Каністерапію застосовують при нервових розладах, психічних захворюваннях, дитячому церебральному паралічі, гіпертонії, при депресії у дітей та дорослих, а також при адаптації до повсякденного життя дітей та дорослих з аутизмом і синдромом Дауна.

Наприклад, за інформацією центру громадського здоров’я МОЗ, одна дитина із восьмидесяти восьми має аутизм, але за умови раннього втручання з корекційними заходами малечу можна повністю адаптувати до соціального життя.

Крім того, собаки-терапевти працюють з людьми похилого віку в геріатричних пансіонатах, а також з дорослими з посттравматичним синдромом.

Собаки легко навчаються вербальним командам і підкоряються їм. Під час заняття чотирилапі терапевти мотивують пацієнта рухатися і виконувати потрібні для реабілітації вправи, непомітно і часто просто граючись, витримувати фізичне навантаження.

Олена Онопрійчук із Луцька, мама п’ятирічної Ані з діагнозом моторна алалія дізналася про каністерапію від знайомої. Напередодні навчання у школі її дитині було важко читати і говорити. Хоч Аня і пішла у перший клас, заняття з собаками-терапевтами все одно продовжує відвідувати.

«У нас було заняття з собакою Пушею. Нам потрібно було по буквах скласти її ім’я. Коли ми починали, Аня взагалі не читала, хоч і знала букви. Дівчинка складала букви неправильно, а собака показувала,  де є помилка», – Олена пригадує перше заняття каністерапії тривалістю близько 20 хвилин.

Також дитина гуляла з собакою і читала їй. Мати дівчинки визнає, що заняття каністерапії не лише подобаються дітям, але й мають свій позитивний ефект.

«Мені здається, що для дітей це дуже добре: вони розкриваються, стають відкритішими. Читання собакам дуже стимулює і заохочує дитину», – розповідає мама пацієнтки і додає, що читанку з собаками продовжує відвідувати не лише Аня, але й її сестричка.

Фахівці, батьки, кінологи про результати занять з собаками-терапевтами

Алла Коваль працює директором Фастівського навчально-реабілітаційного центру, в якому близько 50 дітей пройшли курс каністерапії за півтора року. Вона запевняє, що ще не було жодного випадку з нульовим результатом. Зараз у центрі близько 15 дітей проходять лікування: щотижня два-три собаки-терапевта з фонду «Друг героя» допомагають дітям.

Як відбувається «лікування собаками»

Заняттям із дітьми передує зустріч із спеціалістом (наприклад, психологом чи логопедом), кінологом із собакою, волонтером-провідником собаки. Фахівець, знаючи діагноз конкретної дитини, розробляє план занять: які вправи дитині слід робити, в яких із них будуть залучати собаку, а в яких він буде просто спостерігачем.

Заняття з собакою триває до 30 хвилин, з яких до 12 хвилин каністерапевт є максимально активним. Рекомендований курс каністерапії – шість занять. Дитина може звикати до чотирилапого терапевта, тому потрібно собак інколи змінювати, розповідає Антоніна Гошовська.

Які собаки можуть бути терапевтами

Розмір, порода чи вік собаки значення не мають. Але майбутній собака-терапевт має бути розумним, слухняним і, звичайно, не може бути агресивним. Він має проживати в сім’ї, тобто бути соціалізованим, і хотіти контактувати з людьми.

Антоніна Гошовська наголошує, що один собака для лікування всіх хвороб не підходить – під кожну дитину та її діагноз підбирають собаку з певними знаннями і вміннями.

Перед початком терапії собаки проходять тестування. Іспит має провести і лікар, і кінолог, і стороння особа – для того, щоб максимально прорахувати всі ризики. До того ж власник повинен слідкувати за щепленнями, дегельмінтизацією, купати собаку перед заняттям.

Експерт з фонду «Друг героя», який займається каністерпією з 2015 року, Ольга Смірнова розповідає, що найбільше потенційних терапевтів серед порід собак-компаньйонів: золотистих ретриверів, лабрадорів, французьких бульдогів, цвергшнауцерів, метисів, бордер-коллі. Зараз у проекті працюють близько 18-20 команд каністерапевтів – це кінолог і собака.

Ольга зауважує, що ще у молодому віці можна зрозуміти, для якого виду каністерапії краще підходить собака, і розібратися у цьому може допомогти кінолог.

Європейський проект із розвитку каністерапії в Україні

Проект «Соціальна реабілітація людей з обмеженими можливостями в транскордонному регіоні завдяки створенню умов та підготовці спеціалістів у галузі каністерапії» профінансував Європейський Союз за програмою транскордонного співробітництва «Білорусь – Україна» у розмірі 136 тисяч євро. В Україні цю ініціативу реалізовували на території чотирьох областей: Волинської, Житомирської, Чернігівської та Київської.

Учасники проекту підготували посібник з підготовки собак-терапевтів, проводили навчання спеціалістів з каністерапії і заняття з реабілітації дітей за цим методом.

«У нас є читання в бібліотеках, там завдання собаки – просто слухати дитину. Коли малеча читає собаці, вона відкривається, бо її ніхто не критикує, не тисне. А коли дитина бачить, що за нею слідкують, її слухають, у неї одразу з’являється мотивація читати далі, якщо є слухач», – розповідає Антоніна.

Читання з собаками в бібліотеках у Луцьку продовжують попри закінчення проекту.

За словами Антоніни Гошовської, у тренінгах з підготовки спеціалістів – медиків, психологів, педагогів і кінологів – змогли взяти участь не лише жителі транскордонних територій.

«У нас були 23 людини з прикордонних територій, а також приєднувалися з інших областей – Чернівецької, Вінницької, Харківської. Вони впроваджують каністерапію у своїх містах», – розповідає менеджер проекту.

Визнання методу державою

Але крім підготовки спеціалістів каністерапію необхідно офіційно визнати. Верховній Раді треба ухвалити закон про допуск сервісних собак із супроводжуючими в лікарні, заклади реабілітації та освіти. А від рішень міністерств залежить діяльність собак-терапевтів у цих установах.

Наприклад, у медзакладах та реабілітаційних центрах Білорусі проводять заняття каністерапії з дітьми, а в Польщі з собаками приходять в онколікарні. Метод офіційно визнаний також у Литві, Німеччині та Норвегії.

За словами Гошовської, учасники проекту також розробили методичні рекомендації з каністерапії і передали їх у Комітет Верховної Ради з охорони здоров’я.

«Ми б хотіли отримати підтримку, щоб сертифікувати собак в Україні, і потім розробити системи підготовки», – розповідає менеджер про перспективи продовження проекту.

Керівник реабілітаційного центру для людей з обмеженими можливостями «Майбутнє» Анна Горошко також звертає увагу на необхідність регулювання каністерапії в Україні. Центр «Майбутнє» спільно з Кінологічною спілкою України розробив програму з розвитку каністерапії для того, щоб метод був визнаний державою і став доступнішим для дітей, які його потребують.

Зараз в Україні працюють собаки, які отримали сертифікат за кордоном, або ті, які проходять навчання в Україні за різними програмами. За словами Горошко, для держави така сертифікація нічого не означає.

«Тому ми добиваємося, щоб в Україні були єдині нормативи. Якщо не буде визнання на державному рівні, то це буде або комерція, або волонтерство. І те й інше не гарантує якісних послуг», – зауважує Анна Горошко.

Автор: Ганна Первак

фото: pixabay, fb Фастівського навччально-реабілітційного центру, видео: youtube-канал проекту каністерапія.

Популярное