Украинка, киевлянка, лекторка: почему использование феминитивов - это важно

Феминитивы звучат красиво и идеально подходят нашему украинскому языку. Специалистка по правам человека красиво рассказала о том, что значат феминитивы для нее.

Несмотря на то, что споры по поводу использования феминитивов в украинском языке потихоньку утихают и женские варианты профессий становятся все более привычными, есть еще люди, которые не осознают важность этого вопроса.

Исторически сложилось, что ранее в определенных профессиях не было женщин. Не потому, что они не хотели или не могли, а в силу того, что патриархальное общество было устроено по другим законам. Но сегодня общество изменилось - женщины могут занимать любые должности, работать в любых сферах и руководить государствами. Логично, что язык будет меняться, чтобы правильно отображать жизнь. Поэтому очень важно использовать женский род в профессиях, чтобы девочки знали, что они могут быть, кем захотят. А еще это действительно удобно и красиво.

Лилия Антонюк, специалистка по правам человека, написала, что лично для нее значат феминитивы.

Лилия Антонюк, специалістка по правам человека, ГО «Жіноча Ліга»

Я українка. Не українець. Українка.

Я киянка. Не киянин. Киянка.

Коли я навчалась у школі, то була ученицею. Не учнем. Ученицею. А в університеті студенткою. Не студентом. Студенткою. Під час щоквартальних звітних виступів у музичній школі мене представляли як піаністку. Не як піаніста. Як піаністку. До речі, я щосили намагалась примусити себе ходити на заняття хорового мистецтва, але співачка із мене, м’яко кажучи, «не дуже». Тому займалась фольклористикою та народними співами натомість.

Моя мама та бабуся - учительки. На мій великий сором, я не пам’ятаю імені своєї першої учительки. Можливо це пов’язано із тим, що 1-й та 2-й класи я закінчила за один рік, а в 3-й пішла вже у Києві до нової учительки з новим колективом.

использование феминитивов

Наразі я є хрещеною матір’ю чудової дівчинки. Її мама закінчила медичний коледж і здобула професію акушерки-медсестри. Не медбрата. І акушерів у нас зустрінеш не часто.

Вас щось дивує у словах «українка», «киянка», «учениця», «студентка», «піаністка», «співачка», «учителька», «акушерка», «медсестра»? Вони ж такі звичні та рідні з дитинства.

Чому ж тоді значний супротив і досі викликають «Президентка» і «директорка»; «менеджерка» і «спеціалістка»; «журналістка» і «видавчиня»; «біологиня» і «мисткиня»; «зварниця» і «інженерка»; «снайперка» і «боксерка»? У чому різниця? Тільки у тому, що наразі жінок-представниць цих професій/посад не дуже багато?

Повірте, ми рухаємось семимильними кроками і жодні «скляні стелі» чи «липкі підлоги» нас вже не зупинять.

Поваги нам усім.

фото: depositphotos

Читайте также

О женском (само)сексизме: обесценивание, ограничение и прочие последствия традиционных установок

Феминизм: повод для иронии vs способ изменить мир к лучшему

Стоп, сексизм: в Британии запретили рекламу, в которой используются гендерные стереотипы

#книголав выдает украинский перевод известного бестселлера о феминизме от мужчин-ученых

Популярное