Як я розвиваю дворічну дитину: відгук мами про одну книжку

Цей малюк вибирає книгу замість мультика! Читайте відгук мами, яка знайшла ідеальну книгу для раннього розвитку свого сина.

Для нас, батьків, найцінніша думка - відгуки інших батьків. Наталія Мусієнко розповіла про свої заняття із маленьким Миколайчиком за книгою "Навчалочка". Радує, що це серія книг для дітей різного віку, батькам легше орієнтуватися, як і що повинна засвоїти дитина. До речі, для батьків підказки теж є.

Як розвивати дитину з раннього віку

Сьогодні розвитком дитини опікується більшість українських батьків. І моя родина не виняток. Коли наш малюк ще не вмів ходити, він уже пірнав у басейні. Тільки-но сів, а вже мазюкав пальчиками з фарбою. Зараз Миколайчику два роки і ми щодня влаштовуємо імпровізований «розвивальний центр» у власній квартирі. Найбільше допомагають у цьому різноманітні книги. Та виникла потреба у якомусь комплексному підході до розвитку синочка. І я вдалася до пошуків потрібної книги…

Читала відгуки в інтернеті, завітала до кількох книгарень. І зіткнулася з тим, що більшість книжок для раннього розвитку досить вузько спрямовані: це або логіка, або малювання, або ще щось. Врешті-решт на очі мені потрапила «Навчалочка» від ТМ «АРТ». На обкладинці цього збірника зазначено, що розвивальні завдання присвячені і графомоториці, і розвитку мовлення, і мисленню разом із математикою, і ще кільком корисним речам. Тож придбала «Навчалочку» для 2–3 років (є окремі збірники для 3–4, 4–5 і 5–6 років). І хочу поділитися своїми враженнями. Книги є у продажу і українською, і російською, та на той момент для нашого віку у магазині лишились тільки російські. Нам не принципово, дитина добре сприймає обидві мови.

Про наші заняття за «Навчалочкою»

Займаємось уже з місяць. Завдання у збірнику дійсно охоплюють різні важливі моменти розвитку малечі. Ми виконуємо завдання і на логіку, і на моторику. Вивчаємо з малюком смаки, повторюємо кольори. Багато говоримо, зокрема про навколишній світ і природу. Є у нас і улюблені сторінки з транспортом.

Завдання з однієї теми не йдуть підряд — вони перемішані й позначені відповідним кольором. Можна зазирнути у зміст і дізнатись, якій темі цей колір відповідає. Ми змістом майже не користуємось, а займаємось від сторінки до сторінки. В інших книгах Миколка, як правило, віддає перевагу конкретним сторінкам. У «Навчалочці» йому подобаються всі. І це мене напочатку дуже дивувало. Гадаю, секрет у тому, що на кожній наступній сторінці він робить щось нове: міркує, малює, розфарбовує, називає чи описує, ліпить (ми брали спеціальне тісто для ліплення), клеїть наліпки… Тож кожна наступна сторінка для мого малюка — маленький сюрприз!

Для мене «Навчалочка» є підказкою, що синочок добре засвоїв, а на чому треба зупинитись. Наприклад, нам легко даються кольори, ми їх давно знаємо. Потішило, як непогано малюк веде доріжки олівцем. Та складно поки що із назвами дитинчат різних тварин (собака—щеня, кінь—лоша і т. д.). Важко дається орієнтування у просторі (за картинкою треба назвати, де сховалися каченята, а дитина просто відповідає «Отут» і показує пальчиком). Допомагають підказки для дорослих унизу сторінки. У них пояснюється, як краще виконати завдання, які предмети в оселі чи на прогулянці стануть у пригоді. Так, щоб відчути різні смаки, ми звернулись до холодильника. А щоб зрозуміти різницю м’який—твердий, шукали потрібні предмети вдома. Заняття стають різноманітними, а книга дає для цього поштовх.

Окреме щастя — наліпки

Їх у книзі багато: дві сторінки. Іноді малюк спочатку обирає наліпки, а вже потім ми шукаємо потрібне завдання. (Знайти не важко, адже всі наліпки мають підпис — номер сторінки.) Тож, клеїти треба не аби куди, а ще й подумати. Ось такий стимул вчитися!

Єдине що, є наліпки, які місцями важко вилучити (їх ніби «недорізали»), тож треба обережненько це робити, щоб не порвати. А от плюс, що наліпки можна повторно переклеїти, якщо щось не вдалося з першого разу. (У більшості книг їх зубами не відірвати від паперу. У «Навчалочки», гадаю, якісніший офсет.)

До речі, на сторінках, де потрібно користуватися наліпками (чи фарбами, чи клеєм…), це позначено маленькою рожевою картинкою поблизу тексту. Зручна фішка.

«Навчалочка» чи розвивальний мультик?

Ви не повірите, але мій дворічний малюк обирає перше. Це якась магія, не інакше… Заняття за книгою стало для нас чудовим ритуалом після обіднього сну. «Мам, давай Навчалочку, давай?». Із цими словами Миколайчик несе улюблену книгу, вмощується на стілець. І ми відкриваємо нові світи із кожною наступною сторінкою…

Книга припала мені до душі, тож у себе на дворі порадила її знайомим матусям. А ще подарувала племінниці збірник «Навчалочка» для 4–5 років. Мені здається, що для вихователів дитсадків і розвивальних центрів така книга могла б стати паличкою-виручалочкою. Нічого не треба вигадувати. Відкриваєш будь-яку сторінку — і маєш повноцінне заняття з дітками. Я б на таке заняття свою дитину віддала.

Збірник виправдав мої очікування. Побажання авторам книг «АРТ» зробити щось подібне з англійської. Ми займаємось комплексно, з різних боків, і отримуємо від цього задоволення. А коли виконаємо всі-всі завдання, підемо за «Навчалочкою» для наступного віку.

Наталя Мусієнко, матуся 2-річного Миколайчика

Фото: shutterstock, фото книги: Наталія Мусієнко

Читайте також

Як ми гальмуємо розвиток своїх дітей: 8 найчастіших помилкових рішень

5 корисних звичок, яким можуть навчити дворічки

Всебічний розвиток: як підготувати дитину до школи?

Розвиток мовлення у дитини: правда і міфи

Популярне