Як підтримати дитину в умовах війни та травмуючої ситуації. Поради психотерапевтів

Війна різко змінила умови життя всіх, у тому числі дітей, звичайно. Сирени, вибухи, бомбосховища, тривога батьків – все це травмує дитячу психіку.

Такий сумний досвід травми може вплинути на розвиток і майбутнє дитини, і завдання дорослих зробити все, що можливо, щоб зменшити стрес. Психіатр та психотерапевт Спартак Субота поділився рекомендаціями, як мінімізувати вплив травмуючої ситуації на дитину.

«Діти, які пережили психотравмуючу подію, часто не бачать життєвої перспективи, втрачають інтерес до раніше привабливих для них занять. Пережита подія може навіть стати причиною зупинки особистісного розвитку».

Ці рекомендації можна назвати універсальними – вони підійдуть у випадку, якщо дитина зіткнулася з якоюсь бідою: пережила насильство, стала свідком насильства по відношенню до іншої людини, побачила результати обстрілів або вибухів тощо. Спартак Субота каже:

«У дитини може зафіксуватись у пам'яті картина події. Вона знову і знову представлятиме найстрашніші моменти того, що сталося (наприклад, понівечених, поранених людей або людини, що напала на неї)».

Як підтримати дитину в ситуації, що травмує

  • Дайте дитині зрозуміти, що ви серйозно ставитеся до її переживань, і ви знаєте інших дітей, які теж через це пройшли («Я знаю одного сміливого хлопчика, з яким це теж сталося»).
  • Створіть атмосферу безпеки – обіймайте дитину якнайчастіше, розмовляйте з нею, беріть участь у її іграх.
  • Подивіться з дитиною «хороші» фотографії – це дозволить звернутися до приємних образів минулого і послабити неприємні спогади.
  • Зводьте розмови про подію з опису деталей на почуття.
  • Допоможіть дитині побудувати життєву перспективу – конкретну мету на конкретні терміни.
  • Повторюйте, що відчувати безпорадність, страх, гнів – абсолютно нормально.
  • Підвищуйте самооцінку дитини – частіше хваліть за хороші вчинки.
  • Заохочуйте ігри дитини з водою, піском, глиною – це допомагає винести зовні свої переживання у якості образів.

Не можна дозволяти дитині стати тираном. Не виконуйте будь-які її бажання із почуття жалості.

Якою може бути реакція на стрес у дитини, та як мінімізувати травматичний вплив

Поради лікаря психотерапевта Христини Живаго.

Перше, що необхідно - це ваш спокій. Якщо ви не є стабільними, дитина одразу це зчитує і почувається в небезпеці. Попіклуйтеся спершу про свій емоційний стан. Всі техніки самодопомоги працюють, але не розраховуйте на 1-3 цикли дихання. Іноді в мене йде 1,5 години на стабілізацію людини.

На що звернути увагу в поведінці дитини?

  • Дитина регресувала (відкотилася) до меншого віку. Наприклад, перестала самостійно їсти, погано ходить, проявляє безпомічність, тощо.

►Поводьтеся з дитиною відповідно віку, до якого регресувала. Краще задовольняти ці потреби, а не конфронтувати. Поступово дитина повернеться до норми.

  • Дитина хоче укутуватися, ховається під ковдру. Не відмовляйте дитині в цьому. Це акти самозаспокоєння.

►Також було б добре зробити для дитини хованку – наприклад закріпити ковдру таким чином, щоб утворилося місце по типу шалаша. Це буде місце тільки для дитини, її простір та місце безпеки.

  • Якщо дитина ховається в шафі, під ліжком тощо.

►Не треба її насильно витягати чи забороняти. Залізайте до дитини прямо туди. Скажіть що її сум, страх, біль – це нормально. Говоріть там їй про свою любов, безпеку і захист. Взагалі постійно про це дитині говоріть, це дуже важливо.

  • Дитина може стати тихою, більш замкненою, відповідати що «все добре». Будьте уважними до цього, не думайте що все добре. Це може бути ознакою того що дитина боїться ваших емоцій/переживань, що ви будете страждати через неї і тому замикається, не говорить про свій біль.

►Не тягніть з дитини насилу емоції, це погіршить ситуацію. Важливо відновити звичайний режим життя, дати безпечний простір де дитина зможе відкритися. Показати, що ви не будете дестабілізовані її станом. Також допомагають активні ігри, в яких дитина може зняти напруження та дати вихід емоціям. Якщо самостійно не можете впоратися варто невідкладно звернутися до психолога по допомогу

Якщо дитина після періоду спокою починає плакати, не лякайтеся цього, це вихід емоцій. Дайте дитині простір проявити їх, підтримайте, не засуджуйте.

Читайте также

Збережемо ментальне здоров`я: безкоштовна психологічна допомога онлайн

Зараз ми маємо право ненавидіти та злитися. Діючі практики роботи зі злістю від психолога

Безкоштовні онлайн уроки для дітей України. Школи та платформи

Поринути в нормальне життя: видавництва відкривають безкоштовний доступ до книжок. Корисні посилання

Новое на сайте