#stop_sexтинг: Як допомогти дитині критично оцінювати інформацію під час війни?

Діти та підлітки отримують багато інформації саме в соціальних мережах. Часто - від лідерів думок, блогерів чи користувачів в інтернеті, які висвітлюють власну думку.

У воєнний час ми спостерігаємо також за тим, як відбувається інформаційна війна та психологічний тиск у соціальних мережах. І для того, щоб бути впевненими у правдивості матеріалів, які отримує дитина, варто разом з нею проговорити основні питання, за якими можна зрозуміти, чи є інформація правдивою.

1. Чи є посилання на офіційні джерела? Чи це думка конкретної людини?

До офіційних джерел інформації під час війни ми відносимо: Офіс Президента України, Генеральний штаб Збройних сил України, Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України, ДСНС, Сухопутні війська ЗС України, Військово-морські сили ЗСУ, Територіальна оборона ЗСУ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційно безпеки.

(Але не забуваємо і про те, що часом навіть ці канали можуть бути під кібератакою та може з’являтись неправдива інформація. Якщо це так, то згодом на ресурсі буде інформація про це).

Думка конкретної людини часто виражається словами “На мою думку”, “Мені здається”, “Я впевнений/впевнена”, “Я знаю, що..”, “Я думаю, що..”, “Всі думають..”. Також сюди відносяться оціночні судження типу “ніхто”, “ніколи”, “всі”, “завжди”.

2. Чи є емоційне забарвлення повідомлення? Чи в ньому є лише факти?

Факти - це конкретні цифри, назва певних міст, вулиць, посилання на автора слів чи перевірене джерело. І вони вказують на те, що інформація скоріше за все правдива.

Сильне емоційне забарвлення інформації, яку подають ресурси, найчастіше вказує на дезінформацію. І такий метод використовується для того, щоб викликати певні переживання у людей і тим самим підсилити їх  - співчуття, злість, роздратованість, смуток, паніку та страх.

3. Чи ця інформація на користь нам?

Висвітлення подій у країні в цілому та в кожному окремому місті - те, що дозволяє розуміти повну картинку та певним чином контролювати перебіг подій, наприклад, для вибору більш безпечного місця перебування.

4. Як це впливає на мене?

Негативно емоційно забарвлена інформація часто викликає занепокоєння, підсилює тривогу та відчай. Доволі часто цей шлях обирають дезінформатори для того, щоб посіяти відчуття зневіри та паніки у читачів.

І пам’ятайте та наголосіть на цьому дітям, що повідомлення зі словами “Дуже терміново!”, “Це правдива інформація, передайте далі”, “Мені повідомили рідні/знайомі/люди..” - найчастіше є неправдивими.

Тож, перевіряємо інформацію та ділимось лише офіційними й перевіреними фактами!

Читайте также

Збережемо ментальне здоров`я: безкоштовна психологічна допомога онлайн

Як захистити себе та дітей в інформаційному просторі під час війни?

Як підтримати дитину в умовах війни та травмуючої ситуації. Поради психотерапевтів

Новое на сайте