Мої емоції – мої вороги: як реагувати на емоціональні вкиди медіа?

Інформаційний світ переповнений не тільки фактами та фейками, але й емоціями. Чим більше сильних емоцій ми переживаємо, тим менше критичності в мисленні. Психолог Світлана Ройз розповіла, як реагувати на емоційно заряджені новини.

В рамках нашого «Курсу з медіаграмотності для батьків» психолог Світлана Ройз розповідає, як реагувати на емоційно заряджені новини. 

Світлана Ройз - психолог

Світлана Ройз, сімейний психолог

Важливі навички сучасної людини

Ми живемо у світі, в якому ні до чого неможливо підготуватися. У світі, де одна з найважливіших навичок – це вміння адаптуватися. Уміння швидко повертати себе в стан рівноваги. Уміння повертати собі відчуття «збереження». Уміння усвідомлювати і перемикати «Локус контролю» з території зовнішньої на внутрішню і навпаки.

  • При інтенсивних емоціях, коли нам страшно, коли є загроза нашому життю або життю наших дітей, коли ми отримуємо інформацію про втрату чогось «опірного» в житті, лобові частки мозку (які повинні були б нам допомагати аналізувати і приймати раціональні рішення) беруться в заручники лімбічної системи (яка відповідає за переживання емоцій). І ми робимо необдумані кроки, панікуємо, робимо перепис неперевіреної інформації. У цей момент ми втрачаємо відчуття опори, ми так і говоримо: у нас вибивають ґрунт з-під ніг. У цей момент ми стаємо дуже вразливими і керованими.

ЗАВЖДИ, коли дається інформація, яка нас може налякати, але не пропонується конструктивного рішення, де ми б самі були дійовими особами, самі могли б на щось вплинути, – маніпуляція. Усвідомлена чи ні.

  • У травматерапії для базового відчуття безпеки нам потрібно знати, що є 5 осіб, до яких ми можемо звернутися в будь-який момент за допомогою. Здорово б було написати для себе такий список!
  • Тому що, в той момент, коли раціональне мислення нас підводить, нам важливо спертися на «інструкції», які ми самі для себе заздалегідь складаємо. Наприклад, ми складаємо список «гарячих» телефонів, виписуємо порядок дій в екстремальних ситуаціях, проходимо курси медичної допомоги, вивчаємо правила протипожежної безпеки. Це все  не просто інформація, це навички, які стануть нашими «стабілізаторами». 

Медитація і медіаграмотність

Що робити, якщо ми отримали емоційно заряджену інформацію?

Якщо ми отримали інформацію, яка викликала будь-яку емоційну реакцію (від ейфорії до паніки), нам важливо на час від неї відсторонитися.

  1.  Не робити перепост,  нікому її не пересилати.
  2. Якщо є можливість, перевірити інформацію на офіційних сайтах.
  3. Задати собі питання: що саме зараз я можу зробити?
  4. Вийти з контакту з інформацією. (Відійти від комп'ютера, вийти з соцмереж)
  5. Нам важливо повернути собі відчуття опори (і раціонального сприйняття): далі поговоримо, що може нам її забезпечити.

Практики для стабілізації емоцій

  • Подумати, чи є хтось, кому ви довіряєте, до кого можна звернутися за допомогою (або уточненням інформації).
  • Відчути опору стоп (наше тіло-емоції-ментальні процеси об'єднані в систему. Якщо ми впливаємо на щось одне, то ми впливаємо на всю систему). Чим стійкіше положення стоп, тим  концентрованішою є наша увага і тим більше відчуття безпеки. На стопах є 9 точок опори: 5 пальців, 4 проявлені подушечки під пальцями, п'яти (їх потрібно відчути усі).
  • Відчути опору спини – можна спертися на спинку стільця, можна закутатися в шарф або плед, можна стати біля стіни.
  • Відчути 3 точки опори: точки, які торкаються до статичної поверхні (наприклад, ноги, сідниці, лопатки).
  • Нам важливо повернути відчуття кордонів – одне з вправ травматерапевта Пітера Левіна: одна рука переноситься під пахву, друга кладеться на передпліччя. Кілька вдихів і видихів, після чого руки міняються місцями. Ця вправа буквально допомагає нам відчути «де ми починаємось і де закінчуємось».
  • Ще одна практика Пітера Левіна: одна рука кладеться на груди, друга –на живіт. Важливо відчути тепло рук, якість дотику і кілька хвилин утримувати увагу на руках, супроводжуючи процес спокійним диханням.
  • Важливо знайти візуальний  об'єкт, що «заземлює» щось в кімнаті/залі, що привертає увагу, буквально поглядом «кинути в нього якір уваги».
  • Відчути яскравий «контрастний» смак, наприклад, взяти в рот шматочок лимона.
  • Коли нам тривожно, всередині часто звучить питання: що ж робити, що ж робити? Тоді ми, як правило, починаємо метушитися. ВАЖЛИВО робити мінімальні дії поточного дня, озвучуючи їх для себе: зараз я йду мити руки, потім підмету в кімнаті, далі включу комп'ютер.

Коли нас просять про перепост

Коли нам складно відмовити комусь в грошах, в нашій послузі, часі або в поширенні інформації, навіть в допомозі, але всередині ми переконані, що нам не слід цього робити, що ми погоджуємося тільки з ввічливості (або зі страху відмовити і здаватися поганими), коли я сама готуюся сказати НІ, – мені самій в такому випадку допомагає фраза: «Чому в моєму житті я скажу ТАК, якщо зараз відповім НІ? І це може виявитися чимось дуже для нас значущим. Якщо я відмовлюся від бездумних дій – це вклад в мою силу і спокій інших? Кожною своєю дією, особливо емоційною, ми або посилюємо, або послаблюємо себе. Можливо, це невеликий внесок в усвідомленість. 

Всі прості практики, які я пропонувала, не для того, щоб відсторонитися від реальності, а для того, щоб зібратися з силами, щоб на неї «дивитися»...

Редакція 4mama.ua пропонує  тест з медіаграмотності  і відповісти на декілька запитань опитування:

 

фото: depositphotos

Читайте також

Критичне мислення в запитаннях і відповідях

Що таке медіаграмотність у запитаннях і відповідях

Що таке критичне мислення? Інфографіка для батьків

Що таке медіаграмотність і як її розвивати? Інфографіка для батьків

Нове на сайті