Розрізняй і розумій: вчимося розпізнавати факти, фейки, думки?

У медіа часто переплітаються факти, думки, трапляються фейки. Допоможіть дітям навчитися успішно орієнтуватися в потоці інформації. Це важливе вміння для розуміння світу і прийняття рішень.

Наша експертка з критичного мислення Інна Большакова розповідає, чим відрізняються факти, думки, фейки, та дає практичні поради і методики, які дозволять сформувати у дітей (та й у дорослих) навички щоденного критичного сприйняття будь-якої інформації.

 

Інна Большакова, сертифікована тренерка міжнародного проекту "Читання й письмо для розвитку критичного мислення", методистка з дошкільного виховання й початкового навчання НМЦ дошкільної та початкової освіти, експертка ГС "Освіторія", методистка НВК "Новопечерська школа", авторка підручників НУШ для учнів початкової школи, дитячий психолог

Основні поняття, які мають розрізняти діти

Факт - поняття, що охоплює справжню подію або наслідок діяльності. 

Думка - поняття про щось (переконання, судження, висновок, точка зору або заява), що засновано на інтерпретації фактів, на суб'єктивному та емоційному ставленні до них. Думка, на відміну від знань, може базуватись на неперевіреній, помилковій або хибній інформації.

Фейк - фальсифікований (підроблений) факт. Це продукт навмисної (маніпуляція) чи ненавмисної (помилка через непрофесійність авторів) дезінформації.

Фактоїд - той, що має вигляд факту. Недостовірна інформація, яка подається немов достовірна. Норма Мейлер, що ввів цей термін, визначив його як «факти, які  не існували до того, як вони з'явилися в журналі або газеті». Повідомлення, що приймається за істину в результаті самого факту появи його в пресі.

Чому важливо розрізняти ці поняття?

Нещодавно було проведено дослідження рівня медіаграмотності в Україні*. Серед іншого виявлено, що 65 % опитуваних впевнені, що впізнають фейк. Проте виявилося: лише 11 % змогли визначити фейковість трьох запропонованих новин. А от один з трьох фейків впізнало вже 68 % опитуваних.

Очевидно, що дорослим українцям необхідно покращувати свої навички розпізнавання недостовірної інформації, щоб убезпечити себе від фальшивок і пов'язаних з ними неправильних рішень та вчити цьому дітей.

До вашої уваги - методики  розвитку критичного мислення в сфері споживання медіа, що можуть лягти в основу медіаграмотності, вашої і ваших дітей, та дадуть змогу легше відрізняти факти, думки (судження), фейки та фактоїди.

Як розрізняти факти та думки?

Цьому питанню присвячено відеоурок для батьків  в рамках нашого "Курсу з медіаграмотності для батьків", де на прикладах діалогу з дітьми ви можете побачити одну з методик формування критичного мислення та медіаграмотності.  Нижче - більше дієвих способів навчити дітей розрізняти факти та думки.

Стратегія «Графічний органайзер. Т-схема «Факти і думки»  

Під час читання чи перегляду новини запропонуйте дитині назвати факти і думки, які вона почула чи прочитала.
Запишіть у таблицю чи  намалюйте літеру Т і по обидва боки напишіть ключові слова: з одного боку - факти, з іншого - думки. Можна у вигляді піктограм.

Наприклад, ви читаєте новину про те, що дитина, яка надсилала фото незнайомцю, стала жертвою шантажу.

Запитайте у дитини, що з цієї новини може бути фактом. Наприклад, ім’я постраждалої дитини, її місцезнаходження, назва соціальної мережі, фото тощо. Запишіть ці ключові слова в графі «Факти».
Запитайте, що може бути думкою журналіста, який розповідає про цю новину. Наприклад, негативна оцінка потреби підлітків у спілкуванні в соцмережах, вислови «недостойне заняття», «катастрофа нашого часу» тощо. Запишіть у графі «Думки».
Чи є у новині/статті експертна думка? Яку вагу вона має?  Які факти експерт озвучив?
Проаналізуйте висловлювання: «Обмінюватися фотографіями в соціальних мережах небезпечно. Ніколи ні з ким не робіть цього» - це факт чи думка. Як на це реагувати?

Які запитання треба поставити, щоб зробити висновок?

  • Для чого створена ця новина? Повідомити про небезпеку чи у разі великої кількості емоційно заряджених слів налякати, примусити щось зробити.
  • Скільки в ній перелічених фактів? Сама подія, що відбулася. Конкретні дані про цю людину.
  • Як перевірити їх достовірність? Чи є у цьому потреба? Можна перевірити в ресурсах державних органів, офіційних сторінках посадовців, якщо нема посилань на ці ресурси чи прямої мови посадовців у самій новині.
  • Чи не містить новина думок більше, ніж фактів? Якщо це так, то в її достовірності варто сумніватися і її варто перевірити.
  • Чи є новиною повідомлення, яке містить один факт і багато думок? Є. Але важливо бачити: всі необхідні факти показані чи лише ті, що повинні підтвердити думку (домінує когнітивне упередження)?

Які висновки ви можете зробити разом з дитиною

 Ми бачимо факт: людина постраждала. Подібне може трапитись зі мною за схожих обставин і дій.  Але чи є це явище масовим, а спілкування в мережах «катастрофою сучасності», як вказано в новині, невідомо, бо не наведені статистичні дані та  інші докази.

Що треба: зібрати дані про інші випадки (статистика), відкорегувати власні дії в соцмережах, щоб убезпечити себе від подібного.

Методика  «Я знаю. Я думаю». Топ 5 (10) фактів і думок

Найкращий спосіб навчитися розрізняти факти і думки - створити їх самому. Знайомлячись з поняттям, історичним періодом, літературним твором, рекламою продукту, новиною про випадок у рідному місті  тощо, спочатку запропонуйте дитині назвати 5 (10) фактів про них, а потім 5 (10) думок про це.
Наприклад, перед переглядом відео про вплив наркотиків на організм людини, запропонуйте дитині розповісти про факти, які вона знає, починаючи фразою: «Я знаю…», а потім думки: «Я думаю…». Перегляньте відео. Запитайте, що з того, що ви подивилися, є фактом, про який автори говорили ніби «Я знаю…», а що знаходиться в межах «Я думаю…»
Запитайте, чи змінили вони свою думку після перегляду відео. Що на них більше вплинуло: факти чи думки? Чому вони змінили думку або залишилися при своїй? Що треба ще зробити, щоб прояснити питання, які виникли чи не знайшли пояснення у фільмі?

Стратегія «Дві руки» для  закріплення навику відрізняти факти та думки

Домовтеся з дитиною про жести двома руками, які ви будете показувати, переглядаючи новину. У процесі перегляду сигналізуйте один одному, про що говорять: це є факт чи думка? Після перегляду обговоріть причини своїх рішень у процесі розпізнавання.

Стратегія «Стільці»

Прикріпіть до одного стільця табличку «Факти», а до другого - «Думки». Читайте новину з газети (новинного сайту) і пересідайте на один із стільців. Таке переміщення дозволить побачити невідповідність між визначенням у новині фактів і думок. А рух, тілесні навики покращать запам’ятовування. Обговорюйте помилки одразу

Стратегія-гра для формування навичок критичного мислення «Паперові кульки»

Прочитайте новину. Запропонуйте дітям написати факти з новини. Читайте разом. Якщо це дійсно факт, згортайте кульку і вистрелюйте нею. Якщо ні, то папірець залишається у звичному вигляді.

Стратегія «Різнокольорова газета»

Дайте дітям газету та маркети. Оберіть новину. Домовтеся, якими кольорами діти позначатимуть факти, а якими - думки. Після розфарбовування обговоріть. Подумайте разом, чи можуть наведені факти бути підробкою - фейками? Обговоріть, як це перевірити.

Методики  розрізнення фактів та фейків

Для формування потрібних навичок знадобляться усі вищеназвані методики, але для розпізнання фейків потрібен більш детальний аналіз за допомогою нижченазваних стратегії.

Стратегія «Втеча»

Ця стратегія базується на аналізі кількох аспектів, позначених англійською абревіатурою ESCAPE, що перекладається як втеча.

  • Прочитайте/перегляньте з дитиною медіаповідомлення.
  • Запитайте: чи можеш ти визначити, наскільки ця історія є правдивою? Чому так чи чому ні?
  • На яке запитання автора медіаповідомлення (журналіст, репортер тощо) важливо відповісти та перевірити, щоб визначити достовірність історії? Чому ти обрав/обрала саме це запитання?
  • Знайдіть відповіді на запитання про медіаповідомлення, використавши схему ESCAPE

Графіка до тексту

Три кроки для розпізнання фейку

Простий алгоритм розпізнавання недостовірної інформації.

Крок 1 для розрізнення фейків «Сендвіч»

Якщо ти хочеш з’їсти сендвіч, потурбуйся, щоб продукти, з яких ти його будеш готувати, були безпечними. Якщо ти хочеш отримати факти, а не фейки, бери «здорові»  джерела інформації, уникай тих, що хоча б раз публікували «зіпсовані» новини. Бери лише перевірений медіапродукт, що надає факти, а не думки, не маніпулює, не робить емоційні вкиди.

Якщо користуєшся менш надійними джерелами, увімкни фільтр.

Крок  2. «Фільтри»

Умикай фільтр перевірки інформації, щоб відсіяти фейки.

Теж користуйся  інфографікою ЕSCAPE.

Хто? Де? Коли? (Хто автор новини? Це першоджерело? Чи є інші джерела, на які спираються? Чи ці джерела надійні? Де оприлюднено новину? Коли?)

Крім того, подумай, чи це не Clickbait - історії, новини з сенсаційними заголовками, які створюють для того, щоб ми клікнули та перейшли на відповідний сайт. Таким чином власники заробляють  гроші для сайту.

Інформацію з подібних ресурсів потрібно перевіряти обов’язково. Краще взагалі не «клікати»

Подумайте, чи це може бути пропагандою? Це інформація маніпулятивного характеру, яка створюється, щоб просунути якусь ідею, чиюсь точку зору (без урахування інших) та заручитися вашою підтримкою.

Крок 3. «Мий руки»

Якщо ти впевнився, що інформація є фейковою, думай наступного разу, чи варто користуватися цим джерелом інформації, або частіше перевіряй її (мий від бруду руки та ресурси).

Сайти, сторінки соцмереж, блоги, що хоч раз публікували неперевірені факти, вимагають додаткової перевірки. 

Увага!

Вчись не потрапляти в бульбашку фільтрів Filter bubble (термін введено Eli Pariser).  Ми потрапляємо в бульбашку фільтрів, коли слідуємо виборам, що запропонують вам пошукові системи  Інтернету. 

Веб-сайти визначають, що ви хочете побачити, ґрунтуючись на інформації про ваше місцезнаходження, попередній пошук, кліки. І показують те, що узгоджується з минулими нашими виборами. Вся інша інформація, як правило, не виводиться. Отже, ви не маєте повної картини з певного питання. Тому важливо читати і слухати опозиційні до вашої точки зору думки. Щоб мати збалансовані погляди.

Уміння розрізняти факти, думки і фейки є базовим для того, щоб приймати зважені рішення. Учіть цьому дітей кожного дня. І це стане їх звичайним способом розуміння медіаповідомлень.

 

Наше традиційне міні-опитування:


* Соціологічна компанія InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews, яка реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Нове на сайті