Українка, що живе у Франції, мама двох доньок Лариса Міщанчук написала про те, що в селі з дуже маленьким бюджетом обходяться без батьківських фондів тому що… просто не крадуть!
Лариса Міщанчук – мама, автор статей, українка у Франції
В сотий раз - не в кількості грошей справа. У порядку. У правилах. У спільних на всіх законах.
Це - сільська школа в дуже, дуже маленькому селі у Франції. Дуже, дуже маленька школа. У дуже старій будівлі, я б навіть сказала - «в старому будинку». Сюди приїжджає маленький шкільний автобус і привозить дітлахів з інших дуже маленьких сіл. Ще менше цього.
Тут діти проводять з 8 ранку до 17 вечора, приблизно, середня тривалість середнього робочого дня батьків. Потім автобус везе їх назад в їх загублені села. Дуже маленькі села.
У цих сіл дуже маленькі бюджети, в них дуже мало жителів (іноді сотня іноді три десятки), у них дуже мало оперативного простору для маневру і їм ніколи не знайти «великого спонсора» для шкільного випускного. 
Шкільні фонди і закони
Але діти ходять до школи. Обідають там. Їздять на екскурсії. І організовано займаються якимись дитячими дурницями на канікулах. Простенькими , але все ж. І якось грошей вистачає.. І – фанфари! - немає класного фонду, мать його! Немає фонду на ремонт даху, мать його!
Все тому що не крадуть. Не треба вигадувати про «столітнюісторію свободи» та «багату країну» та «пройдений шлях ». Не треба нічого вигадувати, адже істина дуже проста.
Бюджет не пиляють. А впроваджують. Дивіться, на двері вистачило, бачите?
Працювати мером такого села в горах Франції - почесно, але економічно невигідно. Мер на «Туарегу» за розпилені земельні паї – нонсенс, нісенітниця, шарж, комедія. Цього не існує, а в моєму селі, що під Києвом - існує. Йому не страшно, він візьме один хабар, а якщо почнуть трусити - дасть інший. А взагалі мешканці у нас там хороші, вони прибирають, чистять своє село, садять квіточки…
Я що хочу сказати… до багатьох речей можна пристосуватися, багато можна вирішити на своєму рівні, багато в чому можна почати з себе і змінювати свій світ кожен день. Але! Поки закони не стануть «сталевими», нікуди не дітися від відчуття, що Сізіф - брат твій.
Моралі не буде
Фото: головна- depositphotos, особистий архів Лариса Міщанчук
Читайте також
