Коли ви говорите про вчителя своїх дітей, про що ви думаєте?
Я, наприклад, ось про що. Що першого вересня, перший раз у перший клас, ми привели ошатних, зачесаних, красивих і щасливих дітей. Вони ж ідеальні на перших фото!
А потім, чим далі, тим менше ідеальні стають ці милі першокласники. Вони починають дружити, сваритися, плакати, битися, закохуватися і знову дружити.
Кожен щось забуває - хтось математику, хтось олівець, ручку, водичку або яблуко.
Усередині кожної людини величезний світ, в якому переплетені феї, динозаври, цифри, роботи, літери, супергерої, природа і фізкультура.
І коли моя донька приходить зі школи додому, вона не перестає розповідати про нові відкриття, про знання і експерименти, цікаві факти і уроки доброти і ввічливості, про які їм розповідала вчителька. Вона навіть, здається, вірить їй більше, ніж мені.
І мені цікаво, чи бачить учитель особливості кожної дитини? Як донька хвилюється, розповідаючи вірш і як пишається отриманою наклейкою? Їх зміни і зростання? Як вчорашні малюки випрямляються і починають впевнено дивитися вперед у своїх шкільних піджаках? Як вони у своєму ніжному віці приходять до розуміння, що знання - сила?
Бути педагогом - це покликання і праця. Якщо діти із задоволенням йдуть у школу, пізнають радість науки, значить, вчитель доклав безліч зусиль, зміг зацікавити і переконати.
Тому в нашій родині ми поважаємо таких вчителів і діти знають, що вчитель - авторитет.
І я навіть уявити не можу, як у 8 ранку, коли мені навіть друга чашка міцної кави не допомагає згадати, який сьогодні день, ці дивовижні люди вже активно займаються процесом організації життєдіяльність 30 таких різних дітей. Знають кожного - хто активний, хто чутливий, хто базіка, а хто трохи ледар.
Люди, які допомагають професією, дуже схильні до стресів і вигоряння, тому батькам, мені здається, потрібно бути заодно з учителем. Бути командою, підтримувати і допомагати. Або хоча б не шкодити.
І дуже важливо знайти свого, першого, найкращого вчителя.
Фото: shutterstock
Читайте також
