Вчимося у Малайзії: досвід шкільної реформи і схожість з Україною - цікаві факти

Представники Малайзії приїхали в Україну на запрошення Світового Банку, щоб поділитися своїм досвідом реформування школи. І незважаючи на те, що це дуже далека від нас країна, ми виявили дуже багато спільного.

На зустрічі з представниками освіти, яка була організована Світовим Банком, малайзійські колеги ділилися своїми спогадами про початок реформи (а вона у них іде вже п'ятий рік), розповідали про успіхи і помилки.

Одна із вчительок зараз стала реформатором і працює над її впровадженням, хоча раніше сприймала негативно: "Я стільки років у школі, стільки дітей вивчила, а тепер виявляється, що все було не так? Думала я тоді, - Я тепер повинна переучуватися? Так хто вони такі, ці реформатори!"

Незважаючи на те, що вчительки в Малайзії носять традиційну хустку і зовні вельми відрізняються, виглядають не так, як наші, вони мислять схоже. І також як і багато українських, малайзійські педагоги, вникнувши в суть реформи, набувши нові знання, потроху почали ставати на бік змін. Деякі з них увійшли до органів управління реформою.

освіта

Чим схожий досвід малайзійської і української освіти?

Почнемо з того, що реформа запланована на 12 років. Це дуже тривалий процес, який передбачає декілька хвиль впровадження.

Перше завдання у малайзійців, як і у нас - перевчити велику кількість вчителів і дати їм нові, необхідні в сучасному світі, навички, методики і вміння.

Учитель - не престижна професія у Малайзії, рівень освіченості педагогів залишав бажати кращого: тільки 30% викладачів англійської мови знали мову на професійному рівні і більшість не мали достатніх IT-знань. Тому все почалося із підвищення кваліфікації вчителів.

Слабка підтримка еліт. При зміні міністра освіти, тільки зусилля суспільства, медіа та реформаторів не дозволили новому керівнику відомства згорнути програму. Важливе завдання українців зараз, за ​​словами міністра МОН Лілії Гриневич, - забезпечити неминучість змін і для цього і медіа, і ГО, і прості батьки повинні об'єднуватися і чинити тиск.

освіта зміни

Після 2 років реформи малайзійські реформатори зробили заміри своїх успіхів і зрозуміли, що реформа недостатньо ефективна. Помилка, як кажуть представники PADU - спеціально створеного підрозділу для впровадження реформи - відсутність цього самого органу на початку реформи. Спочатку всі функції впровадження лягали на міністерства та відділи освіти. І це було неефективно. Реформувати самим себе, органи свого управління, ламаючи традиційні підвалини - завдання надто складне, практично нездійсненне. І такий орган малайзійці рекомендують створити і українцям.

Великий опір у школах, слабка матеріальна база, необхідність об'єднання усіх учасників освітнього процесу в розробці програм і методик - те, що об'єднує Малайзію і Україну. Просто Малайзія на кілька кроків нас випереджає, у них вже є значимі результати: підвищення освіченості вчителів, поліпшення показників рівня знань. Тим і цінний їх досвід.

Що нам потрібно зробити вже зараз?

Тестування рівня знань на міжнародному рівні. У репорті, який представив Світовий Банк першим кроком для підвищення якості освіти названа - адекватна оцінка реального стану речей в освіті. Для цього потрібно використовувати незалежні експертизи світового рівня. У цьому році Україна вперше бере участь у тестуванні PISA. І це крок до розуміння глибини проблеми. Малайзійці відкриті до критики і аналізу. Світовий Банк надав свій звіт щодо реформи і вказав, як на плюси, так і мінуси. В країні постійно тестують освіту і вимірюють процеси, які йдуть у рамках реформи. Усе це потрібно для того, щоб вчасно внести зміни і відкоригувати роботу.

У Малайзії працюють так звані Лабораторії, у рамках яких збираються представники різних професій, громадських організацій, інноватори і мислителі, вони збираються разом (іноді на пару місяців або на кілька тижнів) і шукають вирішення тієї чи іншої задачі, розробляють той чи інший функціонал. Це спосіб створювати якісний продукт в умовах обмежених можливостей, при досить високому рівні мотивації учасників у реальному реформуванні освіти.

В Україні є перші напрацювання у цьому напрямку і чималий рівень зацікавленості людей через поза освітньої системи. І це потрібно використовувати на благо якісних змін.

PADU - тимчасовий орган. Як тільки впровадження реформи буде завершено, його представники повернуться на свої місця (75% - із зовні освітньої системи).

Фото: автора

Читайте також

Чому нам варто повчитися в школах Японії?

Нуш рекомендує: 36 книг, які потрібно прочитати сучасному вчителю і батькам

Як подолати кризу в освіті і забезпечити успіх реформи: висновки Світового банку

Нове на сайті