Відповідну постанову було прийнято на засіданні Уряду сьогодні, 6 червня 2018 року.
«Зараз у нас активно відбувається децентралізація - значні повноваження і засоби розподіляються на місці, це також стосується університетів і наукових установ, які стають усе більш автономними. Це необхідно - на місці краще зрозуміло, як ефективно використовувати ресурси. Але, на жаль, ми стикаємося і з зловживаннями. Тому повинні бути розвинені інструменти, які захистять права учнів, студентів, педагогів і вчених», - зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич на сайті МОН.
Вона додала, що на посаду освітнього омбудсмена виписано дуже чіткі вимоги.
- він не може суміщати свою роботу з іншою діяльністю, крім творчої і викладацької,
- повинен бути громадянином України, який проживає на території держави не менше 5 років,
- мати вищу освіту і відповідний досвід роботи,
- вільно володіти державною мовою.
Для допомоги освітньому омбудсмену працюватиме спеціальна служба, що складатиметься із 15 чоловік.
Передбачається, що після отримання скарги про порушення прав у сфері освіти служба повинна розглянути її у термін не більше 1 місяця. Саме за результатами цього розгляду освітній омбудсмен приймає рішення про обґрунтованість або необґрунтованість скарги і надає письмову відповідь про результати її розгляду.
Якщо скарга обґрунтована, освітній омбудсмен протягом п'яти робочих днів вживає заходів до відновлення і захист порушених прав заявників.
Так, омбудсмен може надати потрібні роз'яснення і рекомендації установам і органам місцевого самоврядування, дати консультацію заявнику і навіть представляти його інтереси в суді.
Під час засідання Уряду виникло припущення, що особливу увагу освітній омбудсмен приділятиме проблемі забезпечення умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами у школах.
Лілія Гриневич зазначила, що це безсумнівно знаходиться у межах повноважень новоствореного інституту. Таким чином постанова буде доповнена додатковим пунктом обов'язків омбудсмена.
Фото: shuitterstock