Хочу макарони: чому дитина звужує раціон і наскільки це небезпечно

Макарони знову перемагають. Хліб і сир теж проходять без заперечень, а все інше викликає спротив ще до першої ложки. У такі моменти легко засумніватись у власних рішеннях і запитати себе, чи не шкодить дитині цей обмежений вибір.

Періоди, коли дитина погоджується лише на кілька знайомих продуктів, трапляються значно частіше, ніж здається. І тут ти точно не сама. Така поведінка може свідчити про те, як нервова система дитини справляється з чимось новим, інтенсивним і непередбачуваним. Розуміння цих механізмів допомагає побачити ситуацію ширше і реагувати спокійніше.

Для маленької дитини їжа — це про нові цікаві відчуття, безпеку, контроль і здатність нервової системи справлятися з новим. Саме тому «біла їжа» часто стає тим вузьким коридором, у якому дитині спокійно.

Харчова неофобія як етап розвитку

У віці приблизно від двох до семи років багато дітей проходять етап харчової неофобії — природної настороженості до нової їжі. Це добре описаний феномен, пов’язаний з еволюційними механізмами безпеки. Незнайомий смак або текстура сприймаються як потенційно небезпечні, тому знайома їжа здається надійнішою. До речі, такі примхливі малюки частіше уникають продуктів зі складною текстурою, змішаними інгредієнтами та інтенсивним смаком та запахом.

Сенсорна чутливість і перевантаження

Але, справа може бути не лише у звичці пересторозі, а і з підвищеною сенсорною чутливістю малюка. Хрумка скоринка, волокниста структура м’яса чи різкий запах овочів можуть буквально перевантажувати нервову систему. У такому стані дитина не просто відмовляється, а захищається від надмірних відчуттів.

Можливо ти помічала, що така вибірковість посилюється, коли дитина відчуває стрес, втомилася, або в період змін у її житті. Знайома їжа в цих випадках виконує заспокійливу функцію, бо не потребує адаптації і не створює додаткових викликів для нервової системи. Обмежений вибір стає способом відновити відчуття контролю, коли світ навколо стає занадто складним.

Як допомогти дитині нормально харчуватись

Така перебірливість в їжі зазвичай тимчасова – така ось вікова особливість дитячого розвитку. Більше того, малюк може тижнями їсти одну страву, а потім раптово від неї відмовитись – це також варіант норми. Якщо дитина росте і розвивається відповідно віку, активна і жвава, в більшості випадків така вибірковість не є небезпечною, її доведеться пережити. Проте, і повністю ігнорувати також не варто. Ось декілька порад від експертів, як заохотити дитину до різноманітної і корисної їжі.

  • Точно не варто примушувати, залишати голодним чи категорично відмовляти в обраних стравах. Це харчове насильство, яке не припустимо і не ефективне.
  • Продовжуй пропонувати ті продукти і страви, що вважаєш необхідними для росту і розвитку малюка. У будь який день його ставлення може змінитись. Але ще раз – не тисни і наберись терпіння.
  • Особистий приклад також може спрацювати, хоча і не одразу. Нехай малюк бачить, що їдять інші члени родини і як їм це подобається.
  • Залучай свого вибагливого їдця до покупки продуктів і їхнього приготування. Зроблене своїми руками може спонукати дитину спробувати нову їжу.
  • Щойно малюк почне їсти якусь страву, використовуй те, що дієтологи називають «харчовими мостами», щоб познайомити його з іншими продуктами зі схожим кольором, смаком і текстурою. Наприклад, якщо дитина любить гарбузовий пиріг, спробуй пюре з моркви. 

Коли варто звернутись до спеціаліста

В будь який час, якщо така перебірливість надто тривожить. А об’єктивним приводом проконсультуватись з лікарем може бути надто обмежений раціон, який не змінюється попри всі твої намагання тривалий час. В цьому випадку краще перестрахуватись і виключити ймовірні проблеми з дитячим здоров’ям.

Джерела: American Academy of Pediatricsbabycentre

Нове на сайті