Психологи стверджують, що крик абсолютно не ефективний метод виховання дітей. Коли батько підвищує голос, у малюка спрацьовують захисні механізми, він закривається в собі і перестає сприймати будь-яку інформацію. Дорослий, який підвищує голос з метою виховання, може вселити страх, але при цьому втрачає авторитет і довіру. Дуже доступно цей феномен пояснює Людмила Петрановська в своїй книзі «Таємна опора».
Будьте для дитини другом, а не суворим наставником. До вірного друга завжди прислухаються, довіряють, знають, що він ніколи не образить і поганого не порадить. Крім цього, можете бути впевнені: якщо ви намагаєтеся досягти цілей, підвищуючи голос, рано чи пізно малюк скопіює таку модель поведінки, і вам буде ще важче знайти управу на його дитячі витівки.
Запам'ятайте, крик виправданий лише в одному випадку, коли життю дитини загрожує небезпека. На жаль, у багатьох батьків такий стиль виховання уже увійшов в звичку, що важко піддається самоконтролю. Ось кілька порад, як перестати кричати на дитину?
Створіть сімейні правила
І ніколи не порушуйте їх самі! Діти люблять правила і ритуали. Якщо малюк буде знати, що іграшки повинні бути на своєму місці і до них потрібно ставитися дбайливо, лягати спати потрібно відразу після вечірнього купання, мультики дозволені тільки 1 годину в день тощо, - він буде дотримуватися встановленого режиму. А у вас буде менше приводів для суму ...
Пояснюйте
Спокійно пояснюйте дитині, що погано, а що добре. Акцентуйте увагу на причинно-наслідкових зв'язках - «чому ...» саме так, а не інакше. Розкажіть до чого призводять її вчинки і продемонструйте правильний алгоритм дії. Дитина не завжди може адекватно оцінити свої витівки, і багато робить ненавмисно «просто тому, що захотілося» або «вона думала - так буде краще».
Проявляйте любов
У щоденній метушні ми часто забуваємо говорити близьким про свої почуття. Це вкрай важливо і життєво необхідно. Причому не тільки для них, але і для вас самих. Ви, як би нагадуєте собі, що в серці живе любов, а не тільки роздратування. Добрі слова, підкріплені тактильним контактом (поцілунки, обіймашки, дотики), знижують градус агресії. Ви перестанете зриватися через дрібниці. А діти, які відчувають більше ніжності, не здійснюють грубих умисних капостей, оскільки бояться засмутити люблячу людину.
Час для себе
Не забувайте правильно розставляти пріоритети - на першому місці повинна бути не робота, не діти і сім'я, а сама мама. Це не робить з вас егоїста, просто у мами, яка відпочила, щасливої мами - завжди в домі панує гармонія. Намагайтеся добре висипатися і більше відпочивати, навчитеся розподіляти обов'язки між домочадцями, балуйте себе невеликими приємностями (нова помада, красиве платтячко, СПА або вечір з подругами). Чим більше у вас особисто буде позитивних емоцій, тим менше знайдеться приводів для зриву.
Спілкування
Це більшою мірою відноситься до матусь в декреті, які зачинилися в чотирьох стінах і забули про існування інших людей. Не замикайтеся в собі і своїх побутових проблемах - це робить сильний моральний тиск на психіку, ви стаєте нервовою і дратівливою, частіше зриваєтеся на близьких. Дитина в ніжному віці має дуже сильний емоційний зв'язок з мамою, тому теж стає примхливою і некерованою. Запишіться в спортзал, на курси, знайдіть колективне хобі або інший привід вирватися на кілька годин з рутини і поспілкуватися на абстрактні теми.
Подружіться з психологією
Підпишіться на сторінки психологів в соціальних мережах, слухайте відео-уроки, читайте тематичні книги. Вони допоможуть знайти гармонію з собою, краще розуміти дітей і чоловіка, позбутися від внутрішніх комплексів і затискачів, навчитися любити себе, правильно розподіляти пріоритети і управляти своїм часом. Ці ненав'язливі поради допоможуть вам не заганяти себе в депресію і просто бути щасливою людиною.
Фото: depositphotos
Читайте також
