Детальніше про фотопроект "Батьки" і його творців.
Іван Деркач, батько доньки Марії, фотограф, творець ресурсу babysitter4u - платформи для зустрічі батьків і бебісіттерів, а також Школи бебісіттерів
Будні з дитиною
«Народження доньки я переживав, як диво. Я був із дружиною на пологах, і бачив, як донька з'явилася на світ. Я плакав від почуттів, які найшли, і був щасливий. А потім почалися будні з дитиною. Ми із дружиною були тільки вдвох, бабусі далеко.
НІ В МЕНЕ, НІ У НЕЇ НЕ БУЛО МОЖЛИВОСТІ ВІДПОЧИТИ, ТОМУ ЩО МАЛЮК - ЦЕ ЦІЛИЙ ВСЕСВІТ, ЯКИЙ ПОГЛИНАЄ ТЕБЕ ЦІЛИМ. АЛЕ, ЩОБ ВІДДАВАТИ, ПОТРІБНО ЗАПОВНИТИ РЕСУРС. І МАМІ, І ТАТОВІ ПОТРІБЕН ВІДПОЧИНОК!
Ми знайшли дівчину, яка приходила пару раз у тиждень на кілька годин, а самі могли погуляти, сходити в кіно або кафе. Я подумав, що багато батьків потребують такої допомоги, і вирішив зробити платформу, де можуть зустрітися батьки і бебісіттери. Такого ресурсу на той момент в Україні не існувало.
Що таке школа бебісіттерів
У мене не було досвіду, усе доводилося робити з нуля, інтуїтивно. Але коли ми із дружиною запустили проект, він виявився дуже затребуваним. Ми відкрили Школу бебісіттерів, де навчають педагоги, психологи, і на цю професію є попит. Бебісіттер - це не няня. Відмінність принципова. Він грає із дитиною, а не виховує його. Може втілити будь-яку ідею дитини, якщо потрібно, лягти з ним у траву, або повзти по піску, а не повчати, що так не можна. Також це людина, якій батьки не бояться довірити своє дитя, якщо потрібно, він зможе надати першу допомогу, цього теж вчать у нашій школі. Тільки ті бебісіттери, які отримали сертифікат, можуть зареєструватися на нашому сайті. Це перевірені люди, за якими ми спостерігали за роботою із дітьми.
Тато і донька
Я розвиваю проект, і паралельно працюю фотографом. У мене вільний графік, і я багато часу проводжу з донькою. Ми з нею гуляємо, і робимо те, що з мамою не можна: дістаємо відразу всі іграшки, і граємо разом, катаємося на каруселях. У ролі батька відчуваю себе по-різному. Іноді наповненим, іноді без сил. Але потім Марія посміхнеться мені, обійме, скаже: «Тату!». І все стає добре. Хочеться дати доньці найкраще - і знання, і здоров'я, і можливості. Хочеться, щоб вона виросла хорошою людиною. Але при цьому немає мети її переробити. Навіть якщо вона вирішить стати поганою дівчинкою, це її право. Я буду робити для неї все, що можу, і любити такою, якою вона є».
Читайте також
