Про те, яке це - жити кочовим життям і викладати у школі М'янма, не маючи педагогічної освіти, Ірина розповіла в нашій попередній статті. Сьогодні у нас для вас ще один дуже цікавий матеріал її авторства. Про дуже довгу подорож:) і про кочове життя сучасної людини...
Читаємо?
«Життя під час подорожі - це мрія у чистому вигляді». Кажуть, що автор цієї фрази - Агата Крісті. Я не знаю, чи була всесвітньо відома письменниця завзятою мандрівництвом, але я точно знаю, як це - жити в подорожі! Тому що наша сім'я уже 1000 днів як веде кочовий спосіб життя, переміщаючись у просторі між Європою і Азією. У подорожі росте наш син, змінюємося ми самі, трансформуються наші мрії і плани.
Кожна країна - це не тільки новий штамп у паспорті. Це ще й нові люди, нова культура, нова їжа, новий досвід життя і нові пригоди.
Коли так довго подорожуєш, то перетворюєшся на кочівника!
Цей стиль життя здається дивним, і багато хто вважає, що довгі подорожі можливі лише для людей, необтяжених сім'єю. Адже сім'я у розумінні більшості - це велика відповідальність, особливо якщо є діти. І прийняття цієї відповідальності означає осілий спосіб життя. Але тільки лише тому, що так простіше дорослим.
На сьогоднішній день у світі все більше і більше сімей стають мандрівниками і кочівниками зі своїми дітьми. Світова криза систем освіти, узаконені альтернативні методи навчання - це не тільки закордонний тренд, це і українська дійсність. Зараз дітям необов'язково ходити у школу, щоб вчитися. А доступний інтернет-зв'язок і зовсім дозволяє організувати багато процесів із практично будь-якої точки Землі. Тому вибір кочового способу життя - це всього лише питання організації процесу дорослими, яким хочеться жити в подорожі.
Що треба для подорожі?
Майже три роки тому ми полетіли зі Швейцарії на Шрі-Ланку. Це було усвідомлене і зважене рішення. І ми до цього кроку досить добре підготувалися.
Для такого роду подорожей потрібні гроші. Тому важливо мати план, яким чином ви будете керувати своїм бізнесом «у дорозі» або як зможете заробляти під час подорожі. Усі процеси організації віддаленого управління бізнесом повинні бути автоматизовані та протестовані до того, як ви поїдете надовго. Крім того, необхідно бути готовим вирішувати поточні питання бізнесу «на колесах», у дорозі - то є без офісу, улюбленого крісла і чашки кави під рукою.
Мій чоловік займається дорогоцінними каменями - його бізнес логічно вписувався у наш план, і ми мали уявлення як управляти доходами і продажами, перебуваючи в подорожі. Це не означає, що у нас не траплялося провалів - вони як невід'ємна частина шляху, але саме вони і дають масу нових ідей для розвитку бізнесу.
Я, як вірна дружина-домогосподарка, закривала побутові питання господарства і виховання сина, який підростає, здійснюючи одночасно функції підтримки прийняття рішень главою сім'ї, і займалася пошуком можливих знижень видаткової частини подорожей.
Наш маршрут
Таїланд - Шрі-Ланка - Швейцарія - Україна - В'єтнам - Таїланд - Камбоджа - М'янма - Швейцарія - Україна - Таїланд - М'янма - Камбоджа – Шрі-Ланка. І через тиждень ми знову летимо до М'янми, у цьому році без петлі на батьківщину.
Витрати на перельоти, оренду житла, візи і їжу склали близько 1100 дол. / міс. на нас трьох. Так, нам вдалося значно заощадити на житлі: при оренді апартаментів або кімнат на тривалий термін, можна отримати хорошу знижку: ми не живемо в люксових віллах, і в нетрях, ні!
Шикарні апартаменти в Бангкоку або затишний будиночок на Шрі-Ланці коштують зовсім не так дорого, як вам може здатися. Значну економію бюджету також склали три місяці хауссіттінга у Швейцарії, 4 місяці волонтерства у М'янмі в монастирській школі і 3 місяці волонтерства в готелі на Шрі-Ланці.
Але крім економії у грошах, хауссіттінгу і волонтерсво стало неоціненним життєвим досвідом, створивши безліч додаткових смислів у нашому кочовому житті.
Смію припустити, що саме страх залишитися без грошей утримує багатьох тих, хто мріє подорожувати від дій. Я теж боюся, і чоловік мій теж переживає про те, як поповнити сімейний бюджет, ми постійно думаємо про те, як розширювати бізнес і які ще альтернативи розглянути. Боїмося, переживаємо, але - робимо, шукаємо, вирішуємо, перевіряємо, психуємо, лаємося, пробуємо, знову пробуємо, і врешті-решт знаходимо рішення, і продовжуємо подорожувати. Бо хоч самі по собі гроші щастя не приносять, але з їх допомогою ми можемо дозволити собі вести такий спосіб життя, який нам подобається.
Дитина в подорожі
Отже, якщо ми з чоловіком практично завжди зайняті або відпочинком, або бізнесом, або волонтерством, або хауссіттінгом, у проміжках бронюючи перельоти і апартаменти, чим же у цей час зайнята наша дитина?
У садок не ходить, рис руками їсть, мультики на компі дивиться, плаває в океані, то в басейні, будує і розбирає лего, томаса, хотвілси, дивиться книжки, розфарбовує, ліпить, підмітає подвір'я, ловить мурах, стрибає по камінню, миє чашки, готує салат, катається на велосипеді, збирає камінці, будує пісочний замок, поливає квіти, купає машинки, грає із собакою, бігає за котами, шукає пір'я жар-птиці, спостерігає за черепахами, бігає берегом, б'ється із місцевим хлопчиськом, періодично хворіє, - в принципі, його життя схоже на життя будь-якої чотирирічної дитини!
Він говорить двома мовами, не вміє користуватися комп'ютером, дивиться відео не більше 2 годин на день і мріє про те, що на день народження ми подаруємо йому лего-поїзд, або краще гараж хот-вілс, або краще нову дорогу, а краще все це разом, і він зробить величезне місто!
Наш син росте в зовсім іншому світі, відмінному від світу мого дитинства: він літає на літаках, їздить на потягах, автобусах і таксі, люди навколо нього говорять різними мовами, вони представники різних національностей і релігій.
Його світ уже сьогодні мобільний і міжнародний. У цьому світі ми - рухаємося за можливостями, і він вчиться цьому з нами.
Фото: Ірина Глушкова
Читайте також
