Сказ це смертельна інфекція: що про нього необхідно знати

Заразитися на сказ можна від хворих диких та свійських тварин, навіть якщо вони ще не мають симптомів. Захворювання неймовірно небезпечне і майже не піддається лікуванню.

Про те, що з себе представляє сказ, які його симптоми, способи зараження дії в разі підозри на зараження та способи профілактики розказали у Центрі громадського здоров’я (ЦГЗ)

Що таке сказ

Сказ це гостре інфекційне захворювання, яке називають зоонозами. Тобто, вони є спільними для тварин і людини і саме від тварин ними можна заразитися. Збудником захворювання є нейротропний вірус сказу Rabies virus. Потрапивши в кров вірус вражає центральну нервову систему, викликаючи енцефаліт та швидку смерть від паралічу чи зупинки серця.

Як передається сказ

Спосіб передачі – виключно контактний, коли інфекція зі слиною тварини потрапляє безпосередньо в кров. Зазвичай це укус інфікованої тварини (ссавця), проте, зрідка трапляються випадки зараження без укусу, при потраплянні вірусу зі слини тварині в рану, через пошкоджену шкіру, чи слизові оболонки. Теоретично, можливе зараження людини від людини, проте таких випадків не зафіксовано. Тож, можна вважати, що заразитися можна тільки від тварини. Летальність від сказу для людей після появи симптомів — 100%.

Як повідомляють фахівці CDC, люди зазвичай інфікуються сказом через укус хворої тварини. Рідше люди інфікуються після контакту без укусу, який може включати подряпини, садна або відкриті рани, що зазнають впливу слини або іншого потенційно інфікованого матеріалу хворої тварини. Інші типи контактів, такі як ласки хворої на сказ тварини або контакт із кров'ю, сечею чи фекаліям цієї тварини, не пов'язані з ризиком зараження та не вважаються небезпечними.

Тож якщо вас укусила або лизнула безпритульна чи дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Якщо лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус. Але після цього все одно неодмінно зверніться по медичну допомогу.

Вірус сказу стає неінфекційним, коли він висихає та коли на нього потрапляє сонячне світло. Різні умови навколишнього середовища впливають на швидкість, з якою вірус стає неактивним, але загалом, якщо матеріал, що містить вірус, сухий, вірус можна вважати неінфекційним.

Симптоми сказу у людини

Інкубаційний період сказу, тобто час до появи перших симптомів варіюється від 1 тижня до року (!), та найчастіше це 2-3 місяці. Проте, можливі і ранні симптоми, на які варто звернути увагу: після укусу тварини підвищується температура, у місце інфікованої рани може відчуватися поколювання чи печіння.

Все залежить від таких факторів: місця, кількості й глибини укусів; кількості й активності вірусу, що потрапив у рану; віку постраждалого. Найнебезпечнішими є укуси в ділянку голови та шиї, в такому разі симптоми можуть розвинутися дуже швидко і часу для специфічної профілактики дуже мало, необхідно одразу звернутися до лікаря.

Розрізняють активний та паралітичний сказ.

  • Під час активного сказу спостерігаються гіперактивність, гідрофобія (боязнь води), часом - аерофобія (боязнь протягів чи свіжого повітря). Через кілька днів настає смерть через кардіореспіраторну зупинку.
  • Паралітичний сказ (на нього припадає близько 30% від усіх випадків захворювання) триває довше за активний, у нього легший перебіг. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини. Людина впадає у кому, після чого настає смерть.

Симптоми сказу у тварини

У тварин симптоми сказу проявляються залежно від стадії захворювання.

  • На початковій (до 5 днів) наявні сліди від укусів, тварини гризуть місце укусу; вони лагідні та насторожені водночас; погано їдять або починають їсти неїстівне; у них спостерігається слинотеча та блювота. Поводження інфікованої тварини нетипове – навіть дикі тварини можуть близько підходити до людей.
  • Наступна стадія – збудження, наступає за 2-3 дні після інфікування, тварини стають агресивні, збуджені, нападають, тікають, їдять неїстівне, у них починаються конвульсії, блювота, підвищене слиновиділення, розвивається параліч й косоокість.
  • Під час паралітичної стадії (2-4 дні) у тварини стається виснаження, настає повний параліч та смерть.

Що робити при підозрі на укус тварини зі сказом

  1. Перше, що треба зробити – промити рану великою кількістю води з милом.
  2. Якомога швидше звернутися у найближчій травмпункт до лікаря, і ні в якому разі не очікувати появи симптомів. Проте, варто спостерігати за твариною – за декілька днів вона помре, якщо має вірус сказу.
  3. У разі інфікування людини сказом показані негайна госпіталізація та введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні - і це не 40 уколів в живіт. Ефективність вакцини досягає 99%, але тільки в разі початку курсу протягом двох тижнів з моменту зараження.

У разі появи симптомів специфічного лікування не існує, захворювання практично завжди закінчується летально.

Профілактика сказу

Для профілактики сказу необхідно

  • регулярно щорічно вакцинувати домашніх тварин,
  • уникати контактів з потенційно небезпечними тваринами,
  • не контактувати з дикими тваринами,
  • дотримуватись правил утримання тварин.

Курс профілактичної імунізації призначають людям, які професійно пов’язані з ризиком зараження сказом. Йдеться про фахівців ветеринарної медицини, працівників ветеринарних лабораторій, клінік, мисливців та ін.

У лютому 2024 року у Харківській області 59-річний чоловік помер від сказу. Його вкусила за палець власна кішка, яка була інфікована. Невдовзі тварина померла.

Джерело

Нове на сайті