Ні!

В  сучасному світі кордони між споживачем інформації та її творцем розмиті. Ми всі маємо можливість передавати інформацію, формувати інформаційне поле, впливати на сприйняття реальності.

В зоні відповідальності кожного з нас - вміння грамотно споживати інформацію, а для цього потрібно бути медіаграмотними і вчити цьому дітей.

Відповідь на це запитання дорівнює цілому курсу навчання медіаграмотності + самоосвіта все життя. Адже інформаційні технології розвиваються, способи впливу на людину вдосконалюються, їх кількість зростає.

Але якщо спрощувати і використовувати аналогії, то правильне споживання інформації схоже з правильним споживанням їжі:

• не їсти все підряд;
• дотримуватися розумної дієти;
• дізнаватися, ким, коли і з чого зроблений продукт;
• дізнаватися про шкідливі компоненти, які входять до його складу;
• довіряти лише авторитетним виробникам, що цінують свою репутацію.

Як досягти потрібних умінь, ми будемо розповідати протягом всього нашого "Курсу по медіаграмотності для батьків", але якщо говорити коротко, то нам потрібно:

• знати про вплив різних видів медіа на нашу реальність;
• знати про інтернет-технології та їх вплив на нас і світ;
• знати, як працюють сучасні ЗМІ та СІ (засоби індивідуальної інформації – термін Дмитра Кулеби "Війна за реальність");
• вміти перевіряти інфопродукт на відповідність стандартам журналістики;
• володіти навичками критичного мислення, використовувати їх в оцінюванні будь-якої інформації;
• знати про вплив емоцій на сприйняття інформації та виключати (наскільки це можливо) їх під час взаємодії з інфопродукта (читаючи, роблячи перепост, коментуючи, даючи оцінку);
• вміти усвідомлено вибирати канали, з яких черпаємо інформацію і перевіряти їх надійність і авторитетність;
• вміти розрізняти фейки, факти, особиста думка (судження) журналіста і будь-якого іншого інфомейкера;
• вміти захищати свій інфопростір і простір дітей від негативної і неправдивої інформації;
• обмежувати доступ до особистих даних (особливо в соцмережах);
• постійно навчатися, орієнтуючись на зміни в інформаційному просторі;
• вміти об'єктивно вивчати джерела, де транслюється протилежна точка зору, не забуваючи орієнтуватися на його авторитетність і відповідальність.

Так!

Будь-яку інформацію, поширювану ЗМІ  або ЗІІ, в особистому спілкуванні, на сторінках друзів-неблогерів, в чатах месенджерів потрібно розглядати з точки зору медіаграмотності та базуватися на навичках критичного мислення.

Не менш важливо і самим розумно поширювати інформацію.

Насправді ні.

Зрозуміло, що і власники інтернет-платформ, і уряди  повинні розробляти стратегії щодо захисту персональних даних користувачів, як і шукати методи захисту від інфоатак. Але це тільки частина відповідальності. Зараз ми всі – представники ЗМІ, отже, відповідальність за дії в інформпросторі лежить на кожному з нас.

Термін інфовойна вже давно перестав бути метафорою. Інформація – серйозний засіб впливу на людину в усьому світі. Способів впливу стає все більше, можливості розширюються разом з інформаційними технологіями. Дані про кожного з нас збираються, групуються, аналізуються. Часом Google, як пише у своїй книзі "Війна за реальність" Дмитро Кулеба, знає про нас більше, ніж ми самі: що лайкали, шукали в Мережі, на які сайти заходили, з якими людьми спілкувалися, де чекинились, куди планували сходити 8 років тому... які іграшки люблять наші діти і навіть колір машини нашої мрії.

Інструменти таргетованої реклами стають все більш тонко налаштованими, а ми все все більш керованими, нами все легше маніпулювати.

За допомогою правильно поданої особисто для нас інформації можна змінювати реальність. Але не об'єктивну, а суб'єктивну, ту, яку ми створюємо для себе під впливом грамотно підібраних під наші переконання, інтереси, погляди інфопродуктів.

Чи варто пояснювати, наскільки ризиковано жити в такому ілюзорному світі? Особливо якщо ми не знаємо, хто і з якою метою допомагав нам його створювати.

Навчатися медіаграмотності, розуміючи при цьому, що ми стаємо на шлях постійного вдосконалення своїх навичок,  і усвідомлюючи, що всі ми тією чи іншою мірою є об'єктом маніпуляцій та  інфоатак, а наші світи - завжди суб'єктивні. (Так. Навіть найбільш медіаграмотності з нас не всезнайки). 

Саме вміння постійно сумніватися в безапеляційності своїх знань і здатність тестувати свою реальність на... реальність допоможуть нам бути більш об'єктивними, менш схильними до маніпуляцій, а значить, робити наш світ більш безпечним.

При цьому нам, батькам, потрібно освоїти максимальну кількість скілів, щоб передати їх дітям. Адже їх світ - це світ майбутнього: штучного інтелекту,  невичерпного інфопотоку, постправди. В ньому уживатимуться найрізноманітніші реальності, а поняття правди з року в рік все більш розмиватиметься.

Про те, що нас чекає в майбутньому, можна прочитати тут. Це допоможе краще підготувати наших дітей до майбутнього.

Дозволимо собі процитувати одне з визначень медіаграмотності з підручника "Медіаосвіта та медіаграмотність". У ньому медіакомпетентність, медіаграмотність розглядається як результат медіаосвіти і є "сукупністю мотивів, знань, умінь й можливостей, що сприяють добиранню, використанню, критичному аналізові, оцінюванню, створюванню та переданню медіатекстів різних форм, жанрів, а також аналізові складних процесів функціонування медіа в суспільстві" (с.10). При цьому сучасні дослідники акцентують на важливості саме критичного аналізу і компетентного оцінювання всіх продуктів медіа.

"Підвищуючи власну медіаграмотність, людина отримує чіткіше уявлення про межу між реальним світом й світом, що створили для неї мас-медіа", –. Дж. Поттер (с.12)

Як і під час будь-якого навчання, під час отримання медіаграмотності нам треба записувати, повторювати отриману інформацію, відповідати на перевіркові питання, закріплювати отримані знання на практиці.

Сьогодні ми поставимо вам кілька запитань:

Вдалого вам навчання та аналізу!

Аліна Таценко

Дякуємо Любові Найдьоновій за допомогу у підготовці матеріалу.

depositphotos.com