Свої поради з цього приводу дає відома психологиня Світлана Ройз. Можна зробити наступне:

• якщо це дозволяють правила, обов'язково дати дитині з собою на іспит воду;
• навчити дитину дихальним вправам, в яких видих довший за вдих (таке "парасимпатичне" дихання допомагає заспокоїтися);
• для того, щоб відчути стійкість, можна навчити дитину класти руки на живіт і робити кілька вдихів-видихів;
• щоб дитина відчувала спокій, мала так звану опору, її ноги повинні стійко стояти на підлозі, а спина – спиратися на спинку стільця або стіну;
• навчити дитину масажувати собі область з тильного боку долоні між кістками, які розділяють четвертий і п'ятий палець, оскільки це зона, що відповідає за реакцію стресу, страху, тривоги;
• підготувати заздалегідь "якірець уваги": це може бути яскравий ґудзик, браслет, кільце, глянувши на яке дитина повернеться в "реальність", вийде зі стресового стану.

Дуже важливо після іспиту дати можливість дитині "видихнути". Це нормально, якщо хтось після іспиту розплачеться, у когось, можливо, буде спалах гніву, хтось засне, комусь потрібно буде зайнятися спортом – у всіх нас своя здатність справлятися зі стресом.

Наше "доросле" завдання – бути підтримкою, провідниками та іноді "контейнерами" для того, з чим діти ще не навчилися справлятися.