Про те, що просте запам’ятовування не є гарною стратегією для навчання, говорять і результати міжнародного дослідження PISA, проведеного в Україні у 2018-2019 рр. Зокрема розглядалося питання, чи ефективною є стратегія запам’ятовування («зазубрювання») матеріалу для вивчення математики.
Виявилося, що наполегливі учні, які позитивно налаштовані на розв’язування різних задач (та життєвих проблем), які мають високу мотивацію до навчання, гарну концентрацію уваги рідко використовують стратегію запам’ятовування у процесі навчання. Їм важливіше зрозуміти явище, а не завчити інформацію про нього.
Щоб мати успіхи у навчанні та майбутній професійній реалізації, необхідно:
- вчитися амбіційно, креативно;
- досліджувати альтернативні способи рішення проблеми;
- намагатися встановити причинно-наслідкові зв’язки;
- враховувати різні способи вирішення завдання та обирати оптимальний для себе чи конкретної ситуації.
Іншими словами, свою пам’ять учні, безперечно, повинні використовувати, але треба робити це стратегічно, обдумано.
Інколи запам’ятовування буває корисним. Це тоді, коли є достатньо конкретних фактів, над якими можна розміркувати. Також просте запам’ятовування допомагає розвинути швидкість оперування фактами, цифрами. По суті, це основа, без якої неможливе ефективне логічне мислення і вирішення глобальних завдань. Але на цій основі явно не варто зупинятися, інакше успіху у дорослому житті буде важко досягнути.
Запам’ятовування як стратегія навчання може працювати, коли треба вирішувати прості завдання, але його ефективність маловірогідна, якщо це єдина стратегія, яку використовують, коли потрібно вирішувати складні завдання.