У цьому їм допомагає унікальний проєкт «Залишаємось з Україною» для молодших класів від ГО «Смарт освіта». До навчання долучилися школярі, які проживають зараз в країнах Європи, у США, Канаді та ОАЕ, а також 10 учителів та учительок, які попередньо пройшли відбір та навчання.

Інтегрований курс з української мови та читання дозволяє молодшим школярам та школярками вивчати мовні особливості, а також українську культуру, історію і знайомитися з природними особливостями України. У межах проєкту не передбачено уроків із різних предметів — українознавчий компонент закладений всередину мовно-літературного курсу.

Проєкт «Залишаємось з Україною» для дітей молодшого шкільного віку бере початки з проєкту «Залишаємось з Україною», який попередні два роки проходив для учнів середньої та старшої школи. Він дозволяв учням 5-11 класів за кордоном зберігати зв’язок з Україною та її системою освіти. Нова віха проєкту дає дітям можливість продовжувати чи почати вивчати українську мову, попри тимчасове перебування в іншомовному середовищі.

«Смарт освіта» створила цей курс як відповідь на запит українських родин, які вимушено опинилися за межами країни через російську агресію і виявили бажання, аби їхні діти вивчали українську мову. Батьків турбувало, що молодші діти, які доволі адаптивні, швидко вивчають мови країн їхнього перебування, швидко інтегруються в нові класи, проте так само швидко забувають українську мову», - розповіла керівниця організації Галина Титиш.

Розробляли методики навчання, підходи і принцип формування груп, укладали програму та навчальні матеріали досвідчені фахівчині: методистка Українського центру оцінювання якості освіти, і проєкту зокрема, вчителька початкових класів Галина Нікішина та експертка з питань мовної й літературної освіти в НУШ, авторка програм і підручників для школярів, методичних посібників для вчителів Ірина Старагіна.

Рівень володіння українською мовою як основа для навчання

Зміст курсу відповідає вимогам мовно-літературної освітньої галузі Держстандарту початкової освіти й Типової освітньої програми НУШ-2 авторського колективу під керівництвом Р. Б. Шияна. Вибір Типової освітньої програми НУШ-2 зумовлений тим, що саме в ній представлений інтегрований підхід до вивчення мови та читання в обох циклах початкової освіти. Також методисти врахували навчальні програми з української мови для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти з мовами нацменшин. Ці програми затверджені МОН України та рекомендовані для використання в закладах освіти.

В основу формування груп для вивчення української мови команда проєкту поклала не вікові особливості дітей, а диференціацію за рівнями володіння мовою. У цьому спиралися на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти. Це фундаментальна праця вчених багатьох європейських країн, яка описує 6 рівнів володіння другою мовою від А1 до С2. За допомогою анкетування батьків команда проєкту з’ясувала соціолінгвістичні характеристики кожної дитини, особливості її мовного ландшафту, визначили рівень сформованості слухання, говоріння, читання, письма, а також вміння досліджувати мовні явища.

Програма початкової освіти скерована на формування мовної компетентності на рівні А2, тому у групах водночас будуть вивчати українську мову діти як 8, так і 9-10 років. Такий підхід дозволить подолати освітній розрив, який утворився за ці роки. Серед усіх 390 заявок пілотувати мовно-літературний курс будуть 136 дітей. На основі відібраних заявок сформували 10 груп 5-ти типів за рівнем володіння мовою.

Як діти вивчатимуть українську мову та культуру

Зміст завдань, текстів та ігор, запропонованих у навчальних матеріалах, безпосередньо пов’язаний з розвитком ключових компетентностей, визначених у Державному стандарті початкової освіти. Ключова компетентність «Вільне володіння державною мовою» представлена усіма своїми складниками: усна взаємодія (слухання та говоріння), читання, письмо, дослідження мови. Але увага приділяється й іншим ключовим компетентностям: соціальній, громадянській, інформаційно-цифровій та екологічній грамотності. А також здоровому способу життя, обізнаності та самовираженню у сфері культури, умінню вчитися впродовж життя, основним компетентностям у природничих науках і технологіях. Саме цим і зумовлені теми й комунікативні ситуації, запропоновані для роботи.

Приклад завдань у курсі

«Українська мова для дітей, які вимушено покинули Україну, має залишатися засобом пізнання світу, тому її варто опановувати в процесі спілкування з носіями мови, зокрема учителем,  на значущу для дитячого віку тематику. Для цього діти мають перебувати в ситуації живої й цікавої мовної взаємодії, щоб вивчати мову й використовувати її «тут і зараз», у процесі гри, майстрування, малювання, театралізації тощо. Для цього також доцільно використовувати ілюстрації, пантоміму, пісні, руханки, анімаційні фільми, скрайбінги, мобільні ігри тощо. Запропоновані матеріали мають українознавчий зміст і знайомлять дітей з українськими реаліями й українською культурою», - говорить метостка проєкту Галина Нікішина.

В основі курсу лежить комунікативний підхід, який передбачає використання ілюстрацій, пантоміми, пісень, руханок, анімаційних фільмів, скрайбінгів, мобільних ігор. Також в межах проєкту «Залишаємось з Україною» команда спирається й на такі принципи:

• занурення в мову й культуру,
• полімодальність в оволодінні мовою (зір, слух у поєднанні з моторикою),
• доброзичливість і захопливість.

Навчальна програма, незалежно від рівня володіння українською мовою, передбачає певні формати, які можуть комбінуватися на різних уроках:

• вправи на застосування знань та умінь;
• читання й обговорення текстів, зокрема коміксів;
• перегляд і обговорення анімації;
• сторітелінг;
• вправи для формувального оцінювання, зокрема мотиваційні вправи, вправи на виробляння критеріїв оцінювання тощо.

Формувальне оцінювання охоплює висування цілей навчання, розробку критеріїв оцінювання, самооцінювання, взаємооцінювання та оцінювання з боку вчителя за розробленими  критеріями.  

Залучення батьків та навчання вчителів

У проєкті навчаються не тільки учні, але і вчителі, адже вивчення української в умовах полілінгвізму має певні особливості. Педагогам треба володіти нейролінгвістичними та психолого-педагогічними основами вивчення як першої, так і другої функціональної мови в молодшому шкільному віці, оволодіти специфікою формування вмінь усної та письмової взаємодії, читання «з розумінням», а також дослідження мовлення під час онлайн-навчання. Ці та інші теми вчителі будуть вивчати протягом 10 вебінарів, що передбачені програмою підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Навчальна програма передбачає також активне залучення батьків до освітнього процесу, тобто створення українськомовного середовища в сім’ї. Важливо, щоб батьки цікавилися тим, що відбувалося на уроці, обговорювали з дитиною, які тексти читали, що переглядали, які завдання виконували. Таке обговорення має відбуватися доброзичливо і з метою не контролю та покарання, а саме з демонстрацією інтересу до навчального процесу. І, безумовно — українською мовою.

Якщо діти говорять українською краще за батьків, то важливо, щоб батьки все одно продовжували з ними спілкуватися українською. Також важливий спільний перегляд мультфільмів та фільмів українською мовою з обговоренням опісля, читання книжок українською мовою та обмін враженнями, а також підтримка дітей в участі в будь-яких культурних українськомовних заходах.

За результатами спільної роботи команди вчителів та методистів у проєкті планують створити методичний комплект, яким зможуть скористатися інші вчителі й вчительки, які бажають допомогти дітям за кордоном опанувати українську мову як другу функціональну. Він міститиме рекомендації щодо організації дистанційної роботи групи, поради вчителям, як здійснювати навчання різних видів мовленнєвої діяльності онлайн, зокрема парну взаємодію при діалогуванні, дослідженні мовних явищ; розкриє потенціал групової та фронтальної роботи щодо формування дії моделювання мовленнєвих ситуацій (групова та мінідискусія, театралізація, рольова гра тощо).

Проєкт «Залишаємось з Україною» реалізовує ГО «Смарт освіта» за підтримки Theirworld.