Як вчаться у найкращих вузах світу - досвід українця у Стенфорді

Іван Примаченко, співзасновник онлайн-платформи Prometheus, зміг поїхати вчитися до ВНЗ мрії - Стенфорд. Нам дуже сподобалося, як він описує відмінності систем навчання і свій досвід.

Мріяти не шкідливо

"Пам'ятаю, як в дитинстві, навчаючись в школі на околиці Донецька, прочитав в енциклопедії статтю про найкращі університети світу. Був там абзац і про Стенфорд, а також фото красивого кампусу, де ніби завжди було літо. Чомусь я ще довго повертався до цього фото і кожного разу з сумом думав про те, що повчитися там не вийде: не в тому районі я народився. Але проти будь-яких доводів здорового глузду ця ідея в моїй голові зачепилася і почала вичікувати на кращі часи. Сьогодні я зміг сфотографуватися навпроти тієї самої будівлі з дитячої енциклопедії - перед початком мого року навчання в Стенфордському університеті. Купуйте своїм дітям енциклопедії, щоб в них зародилися мрії - це початок всіх великих пригод."

Навчання у Стенфорді

Враження від першого тижня навчання в Стенфордському університеті або чим топові західні університети відрізняються від українських:

Тут викладають люди, за книгами яких ти навчався в Україні: Френсіс Фукуяма і Кондоліза Райс, знаменита психолог Керол Двек, один з найвідоміших в світі дослідників штучного інтелекту і співзасновник Coursera Ендрю Нг, легендарний біолог Роберт Сапольські, 17 Нобелівських і 4 Пулітцерівських лауреати. Можна записатися на курс, а при достатній наполегливості вдасться і на каву з кимось з них сходити.
Студенти не відстають. На першій лекції випадково сідаєш поруч з 5-кратною золотою Олімпійською медалісткою з плавання, на другій парі знайомишся з японським інвестиційним банкіром, а потім йдеш на каву з дослідником з Угорщини, який працює над темою в якій розбирається десяток людей по всьому світу.
Кожної чверті на вибір студентів доступні сотні найрізноманітніших курсів: від астрофізики до вивчення того, як правильно дегустувати вино з практикою на кожній парі. Свобода вибору максимальна – ти обираєш саме те, що потрібно індивідуально тобі, з курсів всіх факультетів університету. Зазвичай студенти спочатку набирають курсів більше, ніж хочуть і зможуть потягнути. На першому тижні навчання вони приходять на перші лекції і обирають ті курси, які їм сподобаються найбільше, а від інших відмовляються.
В університеті царить жорстка конкуренція. Викладачі конкурують за студентів і фінансування своїх проектів, студенти за місця на найбільш популярних курсах, куди складно потрапити і доводиться чекати в списках очікування, а також за можливість кілька хвилин індивідуально поспілкуватися з крутим професором. Всі готуються до пар – ніхто не хоче добровільно відмовлятися від можливості отримати цінний і рідкісний ресурс.
З іншого боку, в Стенфорді прийнято допомагати своїм – на листи зі стенфордської електронної пошти відповідають всі. У відповідь на один з моїх листів з проханням зареєструвати на курс, за годину я отримав розгорнуту відповідь з поясненням чому цей курс занадто простий для мене, який курс по цій темі краще взяти наступної чверті, а також представлення людині, з якою мені обов’язково потрібно зустрітися по роботі. Лише наступного дня я зрозумів, що професор, який так швидко відповів і серйозно допоміг, навіть не будучи зі мною знайомим, є найбільш відомим фахівцем в світі в своїй галузі.
Навчальне навантаження змушує сміятися при спогадах про жаління українських студентів, як їм складно навчатися. Письмове завдання і 50-200 сторінок складного аналітичного читання на кожну пару. Необхідність самостійно освоїти складні концепції з незнайомої галузі знань, щоб підготуватися до семінару. Трьох годинні заняття, де потрібно бути постійно зібраним, бо викладачі люблять несподівано запитувати у випадкового студента питання по темі обговорення. Більшість студентів тут бере не більше 3-5 пар на тиждень. Але після таких навантажень згадуєш про 3 українські пари на день з думкою «як же легко це було».
Тут складно зустріти так обожнювані в Україні лекції. Фукуяма розповідає і постійно ставить запитання до аудиторії, з зали лунають питання у відповідь і репліки студентів. В будь-який момент кожен студент може підняти руку і попросити пояснити щось йому незрозуміле. В школі бізнеса вся пара представляє собою інтерактивне обговорення реального кейсу – відновлення шкіл в Новому Орлеані після урагану Катріна. Після перерви відповісти на наші запитання приходить людина, яка безпосередньо керувала цим процесом десять років тому.
Тут поважають час студентів. Всі матеріали до кожної пари (читання, завдання, презентації) заздалегідь доступні через зручну онлайн-систему, на пошук всього цього не потрібно витрачати час. У студентів є справи важливіші, ніж пересилати один одному відскановані сторінки підручників. Взагалі, студентів тут поважають – уявити побутове хамство від професора на парі просто неможливо. Студенти відповідають тим самим викладачам і один одному.
Ну і головне: люди тут поважають самі себе. Професори не будуть ганьбитися і приходити на лекцію читати роздруківки зі старих підручників. Студенти не будуть красти шанс самі в себе прогулюючи пари чи списуючи в сусіда. Це місце створене для серйозних досліджень і серйозного навчання і тут це роблять найкраще у світі.