Украинец в Стенфордском университете - чем отличается учеба от наших ВУЗов

Для энтузиастов мир - это место, полное возможностей. Мечта Ивана Примаченко стала реальностью - он попал на обучение в один из самых известных и престижных университетов мира. Как учатся в Стенфорде?

Иван Примаченкосооснователь онлайн-платформы Prometheus,смог поехать учиться в вуз мечты - Стенфорд. Нам очень понравилось, как он описывает различия систем обучения и свой опыт.

Мечтать не вредно

"Пам'ятаю, як в дитинстві, навчаючись в школі на околиці Донецька, прочитав в енциклопедії статтю про найкращі університети світу. Був там абзац і про Стенфорд, а також фото красивого кампусу, де ніби завжди було літо. Чомусь я ще довго повертався до цього фото і кожного разу з сумом думав про те, що повчитися там не вийде: не в тому районі я народився. Але проти будь-яких доводів здорового глузду ця ідея в моїй голові зачепилася і почала вичікувати на кращі часи. Сьогодні я зміг сфотографуватися навпроти тієї самої будівлі з дитячої енциклопедії - перед початком мого року навчання в Стенфордському університеті. Купуйте своїм дітям енциклопедії, щоб в них зародилися мрії - це початок всіх великих пригод."

Учеба в Стенфорде

Враження від першого тижня навчання в Стенфордському університеті або чим топові західні університети відрізняються від українських:

  • Тут викладають люди, за книгами яких ти навчався в Україні: Френсіс Фукуяма і Кондоліза Райс, знаменита психолог Керол Двек, один з найвідоміших в світі дослідників штучного інтелекту і співзасновник Coursera Ендрю Нг, легендарний біолог Роберт Сапольські, 17 Нобелівських і 4 Пулітцерівських лауреати. Можна записатися на курс, а при достатній наполегливості вдасться і на каву з кимось з них сходити.
  • Студенти не відстають. На першій лекції випадково сідаєш поруч з 5-кратною золотою Олімпійською медалісткою з плавання, на другій парі знайомишся з японським інвестиційним банкіром, а потім йдеш на каву з дослідником з Угорщини, який працює над темою в якій розбирається десяток людей по всьому світу.
  • Кожної чверті на вибір студентів доступні сотні найрізноманітніших курсів: від астрофізики до вивчення того, як правильно дегустувати вино з практикою на кожній парі. Свобода вибору максимальна – ти обираєш саме те, що потрібно індивідуально тобі, з курсів всіх факультетів університету. Зазвичай студенти спочатку набирають курсів більше, ніж хочуть і зможуть потягнути. На першому тижні навчання вони приходять на перші лекції і обирають ті курси, які їм сподобаються найбільше, а від інших відмовляються.
  • В університеті царить жорстка конкуренція. Викладачі конкурують за студентів і фінансування своїх проектів, студенти за місця на найбільш популярних курсах, куди складно потрапити і доводиться чекати в списках очікування, а також за можливість кілька хвилин індивідуально поспілкуватися з крутим професором. Всі готуються до пар – ніхто не хоче добровільно відмовлятися від можливості отримати цінний і рідкісний ресурс.
  • З іншого боку, в Стенфорді прийнято допомагати своїм – на листи зі стенфордської електронної пошти відповідають всі. У відповідь на один з моїх листів з проханням зареєструвати на курс, за годину я отримав розгорнуту відповідь з поясненням чому цей курс занадто простий для мене, який курс по цій темі краще взяти наступної чверті, а також представлення людині, з якою мені обов’язково потрібно зустрітися по роботі. Лише наступного дня я зрозумів, що професор, який так швидко відповів і серйозно допоміг, навіть не будучи зі мною знайомим, є найбільш відомим фахівцем в світі в своїй галузі.
  • Навчальне навантаження змушує сміятися при спогадах про жаління українських студентів, як їм складно навчатися. Письмове завдання і 50-200 сторінок складного аналітичного читання на кожну пару. Необхідність самостійно освоїти складні концепції з незнайомої галузі знань, щоб підготуватися до семінару. Трьох годинні заняття, де потрібно бути постійно зібраним, бо викладачі люблять несподівано запитувати у випадкового студента питання по темі обговорення. Більшість студентів тут бере не більше 3-5 пар на тиждень. Але після таких навантажень згадуєш про 3 українські пари на день з думкою «як же легко це було».
  • Тут складно зустріти так обожнювані в Україні лекції. Фукуяма розповідає і постійно ставить запитання до аудиторії, з зали лунають питання у відповідь і репліки студентів. В будь-який момент кожен студент може підняти руку і попросити пояснити щось йому незрозуміле. В школі бізнеса вся пара представляє собою інтерактивне обговорення реального кейсу – відновлення шкіл в Новому Орлеані після урагану Катріна. Після перерви відповісти на наші запитання приходить людина, яка безпосередньо керувала цим процесом десять років тому.
  • Тут поважають час студентів. Всі матеріали до кожної пари (читання, завдання, презентації) заздалегідь доступні через зручну онлайн-систему, на пошук всього цього не потрібно витрачати час. У студентів є справи важливіші, ніж пересилати один одному відскановані сторінки підручників. Взагалі, студентів тут поважають – уявити побутове хамство від професора на парі просто неможливо. Студенти відповідають тим самим викладачам і один одному.
  • Ну і головне: люди тут поважають самі себе. Професори не будуть ганьбитися і приходити на лекцію читати роздруківки зі старих підручників. Студенти не будуть красти шанс самі в себе прогулюючи пари чи списуючи в сусіда. Це місце створене для серйозних досліджень і серйозного навчання і тут це роблять найкраще у світі.

фото:shutterstock, архив Ивана Примаченко

Читайте также

Для юного профессора: в Украине открывается бесплатный детский онлайн-университет

Правила поступления в иностранные школы и университеты: новый онлайн-курс для подростков и не только

9 советов родителям, чьи дети поступили в ВУЗы, от нынешней студентки

Новое на сайте