З осені минулого року у школах більше не проходять поглиблені медичні огляди. Відтепер після канікул дітей оглядатимуть працівники медичної служби закладу освіти задля профілактики застудних, інфекційних і шкірних захворювань. А шкільні медогляди перемістились до поліклінік… Дізнаємося детальніше, як все буде відбуватися.
Альона Нагаєвщук, журналіст, автор статей
Раніше в районних поліклініках були спеціалісти з відділень, які займалися лише школами і дитячими садками. Згідно медичній реформі, цей підрозділ виключається.
Директорка департаменту освіти Харківської міської ради Ольга Деменко пояснила, що в медичному обслуговуванні у школах принципово нічого не змінилося. У кожному навчальному закладі працює медсестра, а в школах, де вчаться більше 1000 дітей, є ще й терапевт.
«Зараз є не дільничні, а сімейні лікарі. У їх посадових обов'язках прописано: «Поглиблені огляди дітей шкільного віку, які проходять у присутності батьків». Тобто батьки повинні привести дитину до сімейного лікаря і пройти з ним поглиблений медогляд», — говорить Ольга Деменко.
Якщо під час такого прийому фахівець бачить можливі ускладнення стану дитини, він направляє учня до лікаря, за яким закріплена його родина. Кваліфікації останнього повинно вистачити.
Від вчасної діагностики до надуманої тривоги
Великий потік учнів та обмежений час на роботу — застарілий підхід до шкільних медоглядів не вирішував багатьох проблем зі здоров'ям і мав здебільшого формальний характер. Серйозні ж діагнози залишались непомітними.
Американська академія педіатрії рекомендує щорічні відвідування лікаря, починаючи з 3-х років до студентів старших курсів. Педіатр, президент Українсько-німецької медичної асоціації Андрій Пеньков додає, що в розвинутих країнах спеціалісти давно користуються медичними протоколами огляду здорових дітей (тобто таких, які не скаржаться на погане самопочуття на плановому прийомі у лікаря). 
«Normal check ups» — це перелік лікарів, до яких йде дитина в залежності від віку. Подібні настанови, продовжує Андрій Юрійович, виключають безрезультативні походи до різнопрофільних фахівців через «надуману тривогу». Наприклад, у США трирічна дитина ніколи не потрапить до невропатолога без вагомих на те причин.
У нашій країні шкільні медогляди мали збочені форми. В силу того, що не було відповідних протоколів, ставилися помилкові діагнози, щоб у кінцевому підсумку змусити дітей йти до поліклініки на УЗД, аналізи,
— згадує педіатр. — У певній мірі це була фабрика зі створення хронічних пацієнтів. Ніхто не говорить, що дітей не треба оглядати. Однак потрібно ж розуміти, що дивитися і як оцінювати ризики».
Про масовий сколіоз
Лікар неодноразово зустрічався з малими пацієнтами, котрим під час проходження шкільної комісії наголошували на негайних додаткових обстеженнях. У медичній картці було вказано на патологію, але в реальності нічого не було виявлено:
«У дітей знаходили сколіотичну поставу, яка може бути процесом розвитку скелета у підлітків. Не завжди це є ознакою патології і не повинно слугувати підґрунтям для незрозумілих тривог. Але це було часто-густо», — говорить Пеньков.
Дійсно, юнацькі сколіози у 80% випадків навіть без лікування зупиняються на першій або другій стадії з мінімальним дефектом. Викривлення хребта починає проявлятися у 12-14 років. Якщо зберігати активний спосіб життя, можна попередити розвиток хвороб опорно-рухової системи. Цьому має сприяти й навчальний простір.
Проблема сколіозу актуальна, багато чого залежить від того, в яких умовах діти займаються у школі: за якими партами сидять, що роблять від втомлюваності спини, що вчителя роблять для профілактики сколіозу у дітей.
Фото: depositphotos.com
Читайте також
