Так склалося історично, що виклик швидкої допомоги для багатьох надто буденна справа. Підвищення температури, тиску, кашель, будь які сумніви і страхи батьків що до здоров’я дитини – телефонуємо 103. Навіть не замислюючись, що відправляючись до нас в ситуації, коли можна впоратись іншими способами, допомога може не встигнути до того, хто справді без неї обійтися не зможе. Наприклад – у людини стався серцевий напад, чи трапилась ДТП.
І як би нам не хотілося зателефонувавши на відомий всім номер отримати швидку і професійну допомогу у вирішенні всіх наших проблем та сумнівів, варто враховувати, що постановою Кабміну «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події» чітко визначені ситуації, коли насправді треба викликати швидку.
Критичні стани, що загрожують життю
Раптова непередбачувана ситуація, яка може спричинити смерть людини – безумовний привід викликати бригаду екстреної допомоги. При цьому важливо діяти швидко, але чітко пояснити диспетчеру, що відомо про ситуацію і стан потерпілого. В такому випадку відповідно закону карета «швидкої» має приїхати не пізніше, ніж за 10 хвилин.
- Відсутність дихання
- Неефективне (послаблене) дихання
- Масована крововтрата
Екстрені випадки
В законі під екстреними розуміють випадки, коли стан людини може погіршитися до критичного за відсутності термінової медичної допомоги. Сімейна лікарка Дарина Дмитрієвська на платформі «Бережи себе» нагадала, які саме це ситуації:
- ознаки інсульту;
- симптоми інфаркту міокарда;
- сильний біль у животі різної локалізації, різка його поява, особливо — якщо біль наростає;
- серйозна алергічна реакція, анафілактичний шок;
- втрата свідомості;
- порушення дихання, зокрема через потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи;
- серйозні травми, кровотеча, ДТП;
- тепловий чи сонячний удари;
- ниркова коліка;
- блювання кров’ю;
- епілептичний напад, який триває понад 30 хвилин (епістатус) або ж напад, за якого відбулося травмування при падінні;
- інші стани, що загрожують життю.
В таких випадках карета швидкої має доїхати до вас протягом 20 хвилин, надати першу допомогу та транспортувати до відповідноі стану лікарні.
Що робити, якщо є сумніви
Вирішити, викликати чи ні «швидку» чи робити щось інше може бути складно, особливо під впливом страху та стресу. Навіть підвищення температури у дитини з ознаками ГРВІ здатне спровокувати паніку. Тому, варто розуміти, як правильно діяти в будь якій складній ситуації, пов'язаній зі здоров’ям.
- В постанові рекомендують у неекстрених випадках звертатися до сімейного лікаря чи педіатра, яким укладена декларація. Чудово, якщо у вас з лікарем хороші стосунки, проте, телефонувати йому офіційно можна тільки в робочі години, якщо не домовились про інше особисто.
- Загальний по країні телефон виклику швидкої (екстреної) допомоги 103, а в Києві та області працює диспетчерська система екстреної допомоги за єдиним безплатним телефонним номером виклику екстрених служб 112. За обома номерами вам мають надати рекомендації що до подальших дій та в разі необхідності скерувати до вас бригаду (швидкої чи невідкладної допомоги – це різні служби).
- Варто знати ознаки критичних станів (інсульт, інфаркт тощо), та розуміти, як надати домедичну допомогу до приїзду лікарів.
- Якщо з дитиною сталося щось непередбачуване (подавилася, сильно травмувалася, вдарилася головою, втратила свідомість), особливо, якщо це малеча до 1 року, безумовно варто дзвонити на 103 чи 112. Але якщо у малечі шмарклі та підвищена температура і немає ознак фебрильних судом, варто звернутися до сімейного лікаря та не займатися самолікуванням до отримання діагнозу та рекомендацій.
- Також звертатися за допомогою необхідно, якщо дитина втрачає рідину (підвищена температура, блювота, діарея), та немає можливості її напоїти в достатній кількості. Зневоднення - небезпечний для життя стан, може статися тим швидше, чим молодша дитина.
Нехай викликати «швидку допомогу» вам не знадобиться!
Читайте також
