Інфекційна парвовірусна еритема найчастіше вражає дітей від 5 до 15 років, тобто, малеча навряд чи підхопить цю хворобу. Частіше хворіють діти 5-7 років, але заразитися можуть і дорослі, а для жінок при надії це дуже небезпечно! Назву «п’ята хвороба» парвовірусна еритема отримала тому, що її було відкрито п’ятою у переліку з 6 типових «дитячих» інфекцій: кір, скарлатина, краснуха, інфекційний мононуклеоз, раптова екзантема.
Спосіб передачі інфекції
Збудником п’ятої хвороби є парвовірус В19, який вражає тільки людей – тобто, він не може передаватися тваринам, і заразитися від тварин ним неможливо. Зазвичай вірус передається повітряно-крапельним шляхом – через слину, мокротиння, носовий слиз при чханні зараженої людини. Також парвовірус В19 може потрапити в організм з кров’ю та її компонентами при переливанні, та від вагітної матері до плоду.
Симптоми п’ятої хвороби
Інкубаційний період парвовірусної еритеми від 6 до 16 днів (за іншими даними ² – від 4 до 14).
Легке нездужання: головний біль, невелике підвищення температури, нежіть, дискомфорт у горлі.
За декілька днів на щоках у дитини з’являється почервоніння і макулярний (дещо піднятий над поверхнею шкіри) висип, схожий на реакцію після ляпасу. Вона не болить, не свербить і ніяк дитину не турбує.
Висип поступово розповсюджується, локалізується переважно на внутрішній ділянці рук та ніг, а також на кистях та стопах. Цю висипку ще називають «синдром рукавичок і шкарпеток». Але може також проступати по всьому тілу.
За 7-10 днів висип поступово зникає і дитина одужує.
Для парвовірусної еритеми типово те, що носій інфекції найбільше небезпечний для оточуючих на початковому етапі захворювання, а після появи висипу, вже не заразний. Проте, навіть після зникнення висипу він може ще проступати протягом кількох тижнів – під впливом спеки, фізичного навантаження, підвищенні температури чи надмірного впливу сонячних променів.
Діагностика
Хоча прояв еритеми парвовірусу В19 досить типовий, варто звернутися до лікаря. Зазвичай, діагноз він ставить лише оглянувши дитину і проводити будь які аналізи потреби немає. Проте, в рідких випадках, якщо у дитини є проблеми з імунною системою чи кров’ю, або підозра на зараження парвовірусом виникає у вагітної жінки, проводять серологічне дослідження на IgG або ПЛР тест кісткового мозку.
Лікування
Специфічних ліків від цієї вірусної інфекції не існує, рекомендоване симптоматичне лікування. Парвовірусна еритема вважається доволі легкою інфекцією, з якою дитячий організм впорається самотужки, йому лише варто трохи допомогти і точно не заважати. Тобто, ніяких специфічних ліків, але слідкувати, аби дитина пила достатньо рідини, не змушувати їсти, якщо малеча не просить їжі, жарознижувальні препарати, тільки якщо дитина важко переносить підвищення температури, навіть до субфебрильних значень.
Після одужання в організмі виробляється пожиттєвий імунітет до парвовірусу В19 і захворювання більше не загрожує.
Інфекція, викликана парвовірусом В19, під час вагітності
Якщо жінка при надії не хворіла в дитинстві на інфекційну еритему, а значить не має від вірусу PV-B19 імунітету, зараження може бути небезпечним для дитини, бо вірус здатен долати плацентарний бар’єр. Перші 20 тижнів вагітності інфікування плода парвовірусом В19 може призвести до анемії, а в деяких випадках і до втрати вагітності. За підрахунками медиків, вірогідність передачі вірусу від вперше зараженої матері плоду складає 30-50%³, а ризик викидня збільшується приблизно на 5%. Після 20-го тижня небезпека для плода зменшується до статистично незначних значень.
Якщо у вагітної жінки проявились ознаки зараження парвовірусом В19 чи вона контактували з людиною, що захворіла, варто звернутись до лікаря і перевірити наявність в крові антитіл до цієї інфекції.
Фото: depositphotos, msdmanuals.com
Джерела:
1 msdmanuals
2 healthychildren.org
3 Настановатанова МОЗ. Інфекційна еритема
cdc.gov
Читайте також
