Батьки знають, що неможливо давати згоду на кожне прохання дитини. Це неправильно ні з педагогічної точки зору, ні з фінансової, так і, будемо відверті, взагалі нереально.
- Спочатку поясніть причину. Якщо ви вирішили сказати «ні», спочатку вкажіть причини. Це допоможе вашій дитині зрозуміти ваше рішення. Якщо діти відчувають розчарування через те, що ви сказали «ні», вони можуть не зрозуміти, чому все саме так. Наприклад, «У нас немає часу кататися на каруселі». Ми зробимо це наступного разу ».
- Дотримуйтеся свого рішення. Якщо ви передумаєте, ваша дитина дізнається, що «ні» не є остаточним і що з вами варто посперечатися. І якщо ви здастеся, коли ваша дитина буде погано поводитися, вона зрозуміє, що це спосіб отримати те, що вона хоче.
- Запропонуйте що-небудь ще, якщо можете. Наприклад, «я не можу купити це, тому що це занадто дорого. Давай підемо додому і разом приготуємо щось смачне ».
- Дайте вашій дитині конструктивний відгук. Якщо ваша дитина не приймає відповідь, скажіть ще щось хороше. Наприклад, «мені подобається твоя наполегливість, це може бути гарною якістю, але зараз я змушена відмовити». Або «Ми добре попрацювали разом».
Можливість відповісти «ні» - важливий соціальний та емоційний навик. Це допомагає дітям навчитися краще розуміти обставини і відстоювати також свої межі. Відмова від прохання вашої дитини також показує їй, в яких ситуаціях потрібно бути наполегливим, а в яких - ні.
Як відмовляти менше
Один з кращих способів допомогти вашій дитині навчитися справлятися з тим, що йому говорять «ні», - це не говорити це занадто часто. Коли ви серйозні в справах, які дійсно мають значення, ваша дитина буде ставитися до цього також більш серйозно.
Ось кілька ідей, як зменшити кількість разів, коли ви говорите «ні»:
- Встановіть деякі основні правила. Наприклад, перш ніж йти в магазин, поговоріть зі своєю дитиною про те, чому ви туди йдете. Повідомте, що ви очікуєте, і встановіть правила з приводу прохань і спонтанних покупок. Наприклад, «Ми перекусимо, коли повернемося додому з магазину».
- Ведіть переговори замість того, щоб говорити «ні», але тільки якщо ваша дитина готова розмовляти і йти на компроміс. Наприклад, «ми не можемо піти в парк сьогодні, але ми можемо піти завтра».
- Діти вчаться передбачати, що скажуть їхні батьки, виходячи з минулого досвіду. Це означає, що вони стають більш переконливими, і це також означає, що вам потрібно звертати увагу і бути послідовними, коли ви кажете «так».
Враховуйте вік дитини
Малюки часто повідомляють, що вони хочуть, простими способами. Наприклад, вони можуть шуміти або вказувати пальцем на те, що хочуть. Але коли ви говорите «ні», малюки можуть розчаруватися ну дуже емоційно. Істерика - природна відповідь, коли ви говорите «ні», тому що у малюків все ще розвиваються саморегуляція і мовні навички.
До шкільного віку у дітей з'являється більше мовних навичок, які вони можуть використовувати, щоб домовлятися і йти на компроміс. Приблизно з восьмирічного віку ви можете очікувати деяких переконливих аргументів про те, чому ви повинні дозволити своїй дитині щось робити або не робити!
Коли ви скажете «ні» своїй дитині шкільного віку, вона буде розчарована, але істерики, як у молодшої дитини, вже в минулому. Це тому, що дитина навчилась емоційної саморегуляції і розуміє, чому ви говорите «ні».
фото: depositphotos
