Ми будемо говорити про учнів молодшої школи, оскільки у тінейджерів причини небажання ходити до школи можуть значно відрізнятися. І одна з найпоширеніших - почуття протесту проти «зобов'язалівки». Хоча, ви ж розумієте, що це зовсім не обов'язково. Якщо в школі все добре і дитина відчуває себе там комфортно - як з однолітками, так і з учителями, вона із задоволенням ходить до класу. Отже, які ж можливі причини небажання дитини ходити в школу.
Не цікаво вчитися
Тут буває два варіанти: або складно (це коли програма реально не підходить для дитини і вона її не може засвоїти), або школяр вже її знає, тому йому нудно (це коли, наприклад, дитина знає англійську з пелюшок, а в класі вчитель змушує повторювати слова і співати пісеньки).
Конфлікт з учителем
Якщо у першого вчителя (класного керівника) і учня стався «match», тобто збіг, то велика ймовірність, що мотивація до навчання у дитини буде набагато вище. Адже в молодшому шкільному віці дітям достатньо ЕМОЦІЙНОГО ЗАОХОЧЕННЯ І ВИДІЛЕННЯ ЇХ на тлі інших. Так-так, те що їх бачать, помічають і цінують - їх мотивує.
А якщо говорити про різницю темпераментів, то наприклад, спокійного тихого дитини може спочатку лякати гучний голос ексцентричного вчителя або він може сприймати зауваження, адресовані до класу на свій рахунок.
Труднощі в спілкуванні з однокласниками
Відсутність підтримки і розуміння колективу вбиває геть всю впевненість і спокій, а як наслідок впливає на успішність. Тобто вся енергія дитини зосереджена на тому, щоб розібратися з проблемою, будь то буллінг (а це взагалі жахливо) або не вміння заводити друзів.
Дитині складно дається режим
Якщо до школи режим не дотримувався, у дитини немає досвіду відвідування навчальних закладів, наприклад - не ходила в дитячий садок. Дитині важко вставати вранці, страшно без своїх дорослих. Взагалі, відсутність режиму може сильно вплинути на психоемоційний стан дитини і її втому. Реальну фізичну втому.
Особливості розвитку дитини
Дитина може добре вміти писати і читати, але бути абсолютно не готовою до серйозної психологічної навантаженні: сидіти довго на одному місці, слухати, вибудовувати відносини з іншими людьми.
Або дитина занадто активна та імпульсивна для великого класу, а можливо її мозок знаходиться ще не на тій стадії розвитку, коли з'являється здатність утримувати увагу такий тривалий час.
Завищені очікування дорослих
Коли батьки вимагають від дитини того, що він дати не може, коли вони знецінюють його досягнення (свідомо чи несвідомо), може включитися режим «боюся пробувати», «у мене не вийде», «навчання це не цікаво». Тобто, це свого роду захисний механізм від пресингу, який змушує НЕ хотіти.
