Разом із національною книжковою платформою Yakaboo пропонуємо вам добірку нових видань українських письменників зі шкільної програми.
Валер'ян Підмогильний. Вибрані твори
Валер'ян Підмогильний
У новій добірці серії Yaka ШКОЛА — творчість В. Підмогильного: роман «Місто», оповідання «Важке питання», «Гайдамака», «Проблема хліба», «Іван Босий», «Третя революція». Це найкращі зразки української прози, принципово нової для літературного процесу 20–30-х років ХХ століття. Роман «Місто» — перший урбаністичний твір, у якому в центрі уваги життя українського довоєнного міста, кар’єрне становлення молодого героя в типових обставинах і реаліях.
Серія Yaka ШКОЛА від Yakaboo Publishing пропонує збірки творів, включених не тільки до обов’язкової програми з української літератури, а й рекомендованих для позакласного читання. Усі книжки мають також зручну електронну версію, а обкладинки паперових книжок оформлені в оригінальному стилі, що надихається автентичними косівськими кахлями.
На білому коні. На коні вороному
Улас Самчук
У творі «На білому коні» У. Самчук створив образ історичної батьківщини довоєнного періоду, «радянського життя». Автор розповідає про зустрічі з поетами Оленою Телігою, Олегом Ольжичем, Євгеном Маланюком, кінорежисером і скульптором Іваном Кавалерідзе, письменником Віктором Петровим (Домонтовичем), актрисою Тетяною Праховою, Степаном Скрипником (єпископом Мстиславом), отаманом Тарасом Бульбою-Боровцем. «На коні вороному» — це щемливе, тужливе прощання автора з рідною землею, де його надії не справдилися, прощання назавжди.
Волиняк Улас Самчук був не тільки видатним українським письменником та журналістом, а й членом уряду УНР у вигнанні. Був заборонений до вивчення в українській літературі в школі антиукраїнським режимом Януковича - ще одна гарна причина уважно читати його твори.
Жовтий князь
Василь Барка
Поки уряди всього цивілізованого світу один за одним визнають Голодомор геноцидом українського народу, нашому молодому поколінню варто прочитати цей перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії, яка забрала життя мільйонів людей. Письменник створює символічний образ Жовтого князя, демона зла, який несе з собою лише руйнування, спустошення, муки і смерть.
Василь Барка, як і Улас Самчук, теж став письменником української Діаспори, а тому довгі роки залишався невідомим в нашій країні. Саме за романом «Жовтий князь» Олесь Янчук створив фільм «Голод-33», перший художній фільм про Голодомор. Він вийшов в прокат напередодні Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, за яким Україна набула незалежності.
Сад Гетсиманський
Іван Багряний
Івана Багряного більше знають як автора історично-пригодницького роману «Тигролови» про долі українців, закинутих на Далекий Схід. Втім, критики вважають, що саме роман «Сад Гетсиманський» є правдивим портретом кривавої доби.
«Ліпше поламати ребра ста невинним, аніж пропустити одного винного» — таким було гасло епохи, в якій жили мільйони українців 1930-х, і саме цей трагічний досвід у своєму романі «Сад Гетсиманський» зображає Іван Багряний. На прикладі життя Андрія Чумака автор детально демонструє, як діяв досконалий репресивний механізм радянської системи, як ця система поневолювала і знищувала людей незалежно від їхніх досягнень, походження, віку чи статі. Та попри все, Іван Багряний переконаний — спротив злу необхідний навіть тоді, коли здається, що боротися далі немає сенсу, а остаточний вибір завжди залежить від людини.
Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття
Валер'ян Підмогильний, Григорій Косинка, Микола Хвильовий, Олекса Слісаренко, Юрій Яновський, Іван Сенченко, Леонід Первомайський, Григір Тютюнник
Ми часто чуємо, що сьогоднішня війна почалася не 24 лютого 2022-го. І навіть не навесні 2014-го. Триває війна з імперією вже дуже давно. Культова літературознавиця Віра Агеєва уклала неймовірну антологію української воєнної прози минулого століття.
До антології увійшли тексти на довколавоєнну тематику Г. Косинки, Л. Первомайського, В. Підмогильного, І. Сенченка, О. Слісаренка, Г. Тютюнника, М. Хвильового, Ю. Яновського. У них висвітлено атмосферу громадянської братовбивчої війни, червоного терору, навали гітлерівських нацистів і наслідки фашистської політики для всієї Європи, а також поневіряння дітей війни, відірваних від коріння й батьківської землі.