Я помітила, що діти такі власники - для них велике значення мають саме їхні речі. У нас хоч не близнюки, але купую їм все однаково, порівну - два рюкзака, два самоката - менший і більший, два спінера - синій і рожевий, два соки і дві булочки. Улюблені книжки читаємо по черзі.
Зараз вони ще дуже дорожать своїми меблями - ходять один до одного в гості на диванчики, просять дозволу взяти щось у шухлядці. Коли були молодші, усе у нас було упереміш - іграшки, люди. Вони, звичайно, ділили, сварилися, а ми ніколи нічого не могли знайти. Підросли діти, підросли ми як батьки і зробили певні висновки.
Марина Довбиш - активна мама двох чудових дітей, автор статей і блогер
Дитяча власність
Разом із власністю, своїм місцем у дитини з'являється відповідальність - вони бережуть свої речі, прикрашають, діляться, переносять улюблені іграшки, щось переставляють. Сідають на свої стільчики, самі приносять їх до спільного столу, самі забирають свої тарілки. Вони важливі і дорослі. І немає значення, кому скільки років - вони відчувають себе однаково по-діловому. І питання ревнощів: "А чому у нього є, а в мене немає? !! Що, більше любите?!" - звучать, але дуже рідко.
Часто буває, що діти сваряться і ділять не тільки місце в будинку, але і місце в серцях батьків, увагу оточуючих. Тут потрібно проявляти кмітливість і стежити за своїми словами, вигадувати щось схоже для другої дитини.
Коли дочка виграла першу медаль на змаганнях, молодший брат сам знайшов в іграшках сріблястий медальйон спайдермена, ми його хвалили і підтримували - адже це справжня медаль для найкращого брата. Так вони кілька місяців всюди ходили зі своїми медалями - і вдома, і в магазин, і на заняття. Горді і однаково круті.
Тест - малюнок "Де твоє місце?"
Чи комфортно вашим дітям вдома? Спробуйте дізнатися за допомогою цього нескладного психологічного тесту.
Попросіть дитину намалювати всю сім'ю - коли всі вдома і займаються своїми справами. Подивіться, хто де і як вийшов. Але зауважимо відразу: занадто серйозно сприймати цей тест не варто. Взагалі, діагностика такого плану - завдання психолога. Мамі ж можна пограти і помалювати з дитиною, попутно трохи краще його дізнаючись. Пам'ятайте: такі тести ситуативні, тому не можна робити глобальних висновків і лякатися. Але якщо бачите, що малюкові дискомфортно, просто постарайтеся зробити, щоб йому стало краще ...
- Що робить мама?
- Що робить тато?
- Що робить брат або сестра?
- Хто ще є на малюнку?
- Що робить на малюнку сама дитина?
- Де його місце?
- Чи всіх членів сім'ї намалювала дитина?
- Родичі роблять свої звичні справи або дитина щось змінила?
Ви вже зрозуміли, що такий малюнок може показати, як себе відчуває маля у будинку і в родині. Якого розміру він і інші члени сім'ї? Як далеко чи близько вони знаходяться один від одного? Можливо, когось навіть виключили?
Розповідаючи про малюнок, дитина може поділитися із вами потаємними проблемами і переживаннями. Діти часто розкриваються в іграх, казках і малюнках, промовляють, що накипіло. Задавайте питання - хто що робить на малюнку, хто що відчуває, що автор картини хотів би поміняти?
Розглядаючи малюнок, утримайтеся від критики, не коментуйте і не оцінюйте. Так само не показуйте іншим і не обговорюйте - дитяча довіра дуже крихка.
Чесний індивідуалізм
Це раніше колись було прийнято, що все спільне. "Це ваші загальні іграшки, діліть", "Ось вам абрикоси, на всіх". Сучасним дітям в епоху індивідуалізму комфортно мати своє, власне - свою улюблену тарілку, свій гаманець зі своїми грошима, свою таємну коробочку зі скарбами. І якщо вони щось втрачають або ламають - це цінний і потрібний досвід. Їм цінно мати свою думку, свій погляд на світ, вибирати, із ким грати. Навіть у 3 роки і в 5 вони знають, яка музика їм подобається і з якими дітьми їм весело. Батьки все контролюють своїм всевидячим оком, але дають дитині можливість і право вирішувати. І право бути рівним - із таким же місцем у будинку, як у всіх, і з таким же правом голосу.
Фото: depositphotos.com
Читайте також
