Чого я ніколи не скажу своїм дітям (або що говорила, але більше не стану), щоб не травмувати їх і виховувати в гармонії?
«Яка погана дівчинка!»
Коли Єва переверне тарілку каші на підлогу, забруднить нові джинси або вщипне собаку за вухо, то хочеться у серцях крикнути: «Та що це за дитина така жахлива!», але я вчасно себе зупиняю. Адже це оцінне судження про особу, а не про ситуацію або проступок! Сказати «Наступного разу будь уважнішою» - і все, нічия самооцінка не постраждає!
«Найкраща дівчинка!»
Це інша крайність. Зрозуміло, що для батьків їхні діти апріорі найкращі, але рано чи пізно дитина почне соціалізуватися і порівнювати, і якщо виявиться, що Маша краще малює квіточки, добре співає і ще у неї біляві кучерики, то це загрожує навіть психологічною травмою.
«Тебе забере цей дядько»
Цигани засунуть у мішок, доктор буде робити болючі уколи ... Фантазія батьків безмежна. Але вона шкодить. Це ж чистої води залякування, в якому дитина не чує доводи розуму, а тільки найстрашнішу частину, в якій приходить до нього Баба Яга. Навіщо вселяти в дитину страхи? Краще знайти інші аргументи.
«У мене від тебе голова болить»
Цю фразу говорили, напевно, всі. І я пару раз. Ну реально боліла голова від криків і шуму, які можуть створювати дві маленьких людини. Але зловживати цією фразою не можна, щоб не вселити в дитину впевненість, що він винен у вашому нездоров'ї. «Не шуми, у сусідній кімнаті спить братик» - розумні доводи звучать набагато краще.
«Дивись, Ваня ось доїв свою котлету, а ти досі мусолиш»
Спочатку котлета, а потім через пару років «А ще Ваня приносить додому десятки з математики, ходить на англійську і ще в художню школу встигає!». Порівнювати дитину з іншими дітьми, це приблизно так, якби ваш чоловік сказав: «Подивися, як моя мама варить борщ! Ще й друге до столу подає, не те що ти мене вже другий день перловкою годуєш!». Загалом, ви зрозуміли, що дітей порівнювати не варто, тому що порівняння ніколи не принесе бажаного ефекту.
Фото: depositphotos.com
Читайте також
