Чоловік і молодий тато - доньці Саші 1 і 5. Він уже вчить її англійської. Власне, після поста про англійську з донькою на Facebook ми вирішили поговорити про його погляди на виховання, про подорожі, child-friendly країнах і трохи про роль жінки в суспільстві і в його компанії.
Павло Обод, засновник і головний виконавчий директор Sloboda Studio і міжнародної IT-конференції Outsource People
Про зміни після народження доньки
Є якийсь час, який ти витрачаєш на сім'ю. Раніше був вибір попрацювати допізна або провести більше часу із дружиною. Ми з нею працюємо разом, але можемо взагалі не перетинатися протягом дня. Коли з'явилася донька, це інший рівень.
Потрібно більше часу проводити з сім'єю і менше залишається часу для сну. Я намагаюся прокидатися у 6-7 ранку, а донька до 24-х «гуляє». І якщо по ЗСЖ потрібно спати 8 годин на добу, то не зрозуміло, де ці 8 годин брати.
Коли з'являється дитина - це дуже багато емоцій. Мені говорила моя мама, що дитина - це щастя, я люблю своїх племінників, але з донькою усе зовсім інакше. Я помічаю, що копіюю її поведінку, її міміку, її здивування...
Основне навантаження взяла на себе дружина Оля. Я намагаюся, щоб у неї було більше часу для себе. Так до доньки часто приходить дідусь, проводить із нею багато часу. Це дозволяє дружині працювати і танцювати сальсу: так вона може відірватися і відпочити від турбот. А поки вона танцює, я проводжу вечора з донькою - усім добре.
Про основні принципи виховання та англійської
Як тільки народилася Саша, я написав статтю, де прописав базові принципи: якою я бачу доньку через деякий час. Подивимося.
Нас вразила книга «Таємна опора: прихильність у житті дитини» (автор - Людмила Петрановська - ред.). Основна думка: наше завдання перші роки життя дитини - не скільки завантажувати її якимись знаннями і кружками, скільки дати багато уваги і турботи. Ми, наприклад, дуже рідко використовуємо мультики, тільки коли підстригаємо нігті, в авралі або більше години їдемо в машині. «Повтикати» в одну точку в житті вона ще встигне, а зараз - час для спілкування. Розмовляємо з нею, як із дорослою, без «ля-ля-ля», промовляємо все, що відбувається, і багато граємо.
Я вирішив перейти з нею на англійську. Не «вчу мову», а просто розмовляю по-англійськи. Хочу, щоб вона раніше заговорила, і у неї було більше можливостей у житті. Мама розмовляє із нею по-російськи. Але ми ще не визначилися, якою мовою розмовляємо при Саші один з одним.
Про подорожі
Ми досить багато подорожуємо. За два роки відвідали 10 країн. Саша з цікавістю дивиться на людей з іншим кольором шкіри, бачить аеропорти і різні міста. Я не знаю, наскільки це в ній відкладається, але, напевно, розвиває. Багато хто говорить, що «це небезпечно», «різні бактерії» і перепади тиску в літаку, наскільки я вивчив питання - гарне переважує. Так, коли ми в серпні були в Батумі, дитині стало погано, але страхова компанія нас консультувала з Києва, підказувала, в яку лікарню їхати. Усі проблеми можна вирішити.
Враження про дитячу інфраструктуру за кордоном
Ми побували з Сашею у 10 країнах. З моїх спостережень, за кордоном, наприклад, в Ізраїлі та Швеції дуже багато батьків, які займаються із дітьми, і це мені дуже імпонує. В Ізраїлі такий «мініматріархат»: батьки відправляють дружин пити каву, а самі сидять із дітьми. Я здивувався, що в Дубаях у чоловічих туалетах є столики для переодягання дітей. Це дуже мило і здорово. У Берліні в музеї є кімната для переодягання дитини. Такі речі полегшують життя батькам.
У Європі громадський транспорт пристосований до колясок, багато пандусів, на відміну від нашого Харкова. Плюс у громадському транспорті в Амстердамі, у Норвегії, Швеції є спеціальні місця для інвалідів і для дитячих колясок. Ти заходиш із коляскою, і тобі поступаються місцем. У Швеції є правило: якщо ти їдеш із дитиною, то у тебе безкоштовний проїзд. Це пояснюється просто: коли мама заходить із коляскою у центральні двері, їй не потрібно йти до водія платити за проїзд і залишати одну дитину. А в Берліні ввечері і на вихідні ти можеш за своїм тижневим проїзним їздити з дружиною і дитиною - для них проїзд буде безкоштовним. Такі приємні штуки для батьків.
У дитячих садках у Норвегії мені сподобалося, що на 2 дорослих може бути 3-4 дитини. І якщо вони в місті, на всіх дітях спеціальні зелені жилети, що відсвічують і їх завжди видно. Турботу видно. А в аеропортах є дитячі куточки. У Борисполі, до речі, теж з'явився дитячий куточок, де діти можуть пограти.
Про сімейні традиції
У нас дуже молода сім'я, щоб говорити про традиції. Ми намагаємося разом снідати хоча б на вихідних. У нас є улюблений серіал, який ми не пропускаємо і з нетерпінням чекаємо виходу нових серій. Документальний «Усе як у звірів» - розповідає про людей на прикладі тварин, і навпаки. Дивимося фільми разом в оригіналі, підтримуючи англійську. У подорожах ми завжди зупиняємося у квартирах. Цікаво представляти, як би ми жили в цьому місті, спосіб життя місцевих людей, дивимося, подобається нам жити в цій країні чи ні.
Ще буває, що втомилися і протиріччя у сім'ї посилюються, тоді працює наш принцип: у будь-який сварці є місце обіймам. Вони часто вирішують усе.
Розмовляла Ната Онацко
Фото: shutterstock, особистий архів автора
Читайте також
