Безумовно, для кожного з батьків, їхня дитина найкрасивіша, розумніша, тямуща і розвивається не по роках. Але життєвий досвід батьків часом грає злий жарт із ними і з самооцінкою чада. Наприклад, тато заздалегідь знає, що у дитини не вийде співати. Ну як знає, йому підказує його життєвий досвід. Він говорить про це дитині чесно. Як підсумок, йому не дали можливість навіть спробувати, відбили охоту ще на стадії її зародження. Утім, життєвий досвід - це добре, але погодьтеся, завжди є винятки їх правил. Саме цей випадок зі співом може стати винятком. До того ж, батькам важливо згадати свої «шишки». Набивали їх, це не страшно.

Фрази батьків, які руйнують віру дитини в себе і свої сили

«Не чіпай, я сама це зроблю»

Ніхто й не сумнівається, що у мами чи тата вийде зробити ту чи іншу справу. У них є досвід. Вони цю саму справу робили вже тисячу разів у своєму житті, а дитина тільки намагається. Терпіння і тільки терпіння! Нехай пробує, а ви будьте поруч, щоб при необхідності допомогти порадою. Ключове - «при необхідності, тобто тоді, коли дитина сама попросить про допомогу. Банальний приклад: мама незадоволена, що у дитини постійно розгардіяш у кімнаті. Він раз прибрав, але все робить неправильно. Він починає, мама зупиняє і продовжує сама. Як же вчиться правильному?

«У тебе не вийде, тобі потрібно зайнятися чимось іншим»

Зараз я навіть не допоможу точно пригадати, на які гуртки та секції я ходила. Причому, на розуміння того, що це не моє вистачало 2 днів. Так було з музичною школою. Моя подружка у школі вчилася і я захотіла. Батьки бачили і знали, що я навіть хлопки в долоні не можу повторити. Але мама взяла мене і повела записувати в клас фортепіано, а тато тим часом уже замовив доставку величезного інструмента додому, звільняючи мою кімнату від шафи - фортепіано потрібно ж було кудись поставити! Так ось, мені вистачило 2 дні занять для того, щоб зрозуміти - це не моє. Якби я не спробувала, то ображалася б на батьків, що не надали цей шанс. Так, татові вдалося продати фортепіано за такою вартістю, за якою купував. Ще було вишивання, в'язання, ліплення соломки, випалювання на дошках, танці (народні, хіп-хоп, балет, танго...), дзюдо, карате, футбол, волейбол... Далі я уже просто не пам'ятаю. У чому я себе знайшла? Не повірите, на заняттях із репетитором з англійської мови - ви це було цікаво.

До речі, на народні танці намагалася ходити два рази. Ви здивуєтеся, але в перший раз причина була в викладачі. І таке може бути і це потрібно врахувати батькам.

«Мені за тебе соромно»

А тепер скажемо так: «Що посієш, те й пожнеш». Не можна сіяти кактуси, а отримати в результаті фіалки. Якщо батьки говорять про те, що їм соромно за дитину, вони не розуміють, що виною всьому їх виховання. Звідси ще одна знаменита фраза «я тебе не так виховувала, мій би син так не вчинив». Ці фрази відповідальність із батьків не знімають, соромно має бути за те, що не так виховали, не той метод вибрали, в якийсь момент щось упустили або самі стали тим прикладом, з якого приклад не хочеться брати. У цьому випадку завжди потрібно аналізувати себе, свої дії і вчинки. Прикро, але зате правда.

«Чому ти не такий, як двоюрідний брат або однокласниця Оля?»

Відповідь - тому що його виховували не батьки двоюрідного брата і не батьки однокласниці Олі. От якби вони взялися за виховання вашої дитини, то він би і математику добре знав, і співав, і танцював, і мамі допомагав. Усі відповіді на цей пункт описані в пункті вище. Але просто нагадаємо: «Що посієш, те й пожнеш».

Фото: shutterstock