Якщо дати дитині свободу розвиватися у власному ритмі, то ознаки сильного вольового характеру можна помітити навіть у малечі. Важливо не зламати дитину, намагаючись зробити її безумовно слухняною, тихою і зручною для себе і оточуючих. Так, іноді (навіть часто), прояви дитячого характеру можуть здаватися нестерпними, але важливо пам’ятати, у будь якої негативної поведінки дитини є причини. Коли малеча дорослішає і приходить пубертат, прояви вольового характеру можуть стати дуже яскравими – тут і протест проти правил, зовнішня зухвалість, прагнення незалежності тощо.
Дослідження, що проводили у Мічіганському університеті показали, що характерні риси вольової дитини насправді є позитивними та корисними. Саме така дитина, має набагато більше шансів на успіх у дорослому житті, за умови, що батьки справді зможуть пережити непокору своєї дитини.
Вольові діти часто виростають вольовими дорослими, які змінюють світ...
Чи знаєте ви, що спільного у багатьох світових лідерів, генеральних директорів, найкращих спортсменів і успішних підприємців? Виявляється, багатьох із них описували як «вольових» дітей.
Рішучі, стійкі, неконформні, впевнені, наполегливі, владні, незалежні та сміливі – ви знаєте, їхнім батькам було нелегко. Але ті риси характеру, які довели їхніх батьків до божевілля, якраз і допомогли їм досягти успіху в подальшому житті.
Якщо ви спантеличені тим, як виховати свого впертого підлітка (не намагаючись його зламати), ось кілька порад.
Дайте їм вдосталь влади
Вольові підлітки жадають самостійності та влади над власним життям. Вони хочуть керувати. Вони хочуть приймати власні рішення. Тож (звичайно, в розумних межах) дозвольте підлітку приймати рішення, які впливатимуть на його/її життя.
Нехай вони вирішують, чи хочуть відвідувати цей клас для просунутих дітей, займатися цим видом спорту чи приєднатися до цього клубу. Нехай вони зважують, куди ви їдете у відпустку або що ви там робите. Дайте їм свободу вибирати, як одягатися, фарбувати волосся у фіолетовий колір чи свою кімнату - в оранжевий, навіть якщо ви не згодні з їхнім вибором. Чим більше (відповідної до віку) свободи ви їм надасте, тим менше битв у вас буде. Просто переконайтеся, що вони знають, що завжди відповідають за свої дії.
Встановлюйте чіткі і конкретні обмеження
Підліток жадає дорослості і самостійності, але він все ще дитина і все ще потребує кордонів. Проте, вони мають відрізнятися від тих, що мала малеча. Тож, ваш підліток повинен чітко знати, що можна, а що ні, особливо коли йдеться про його безпеку та благополуччя, та варто пояснювати, чому саме ці правила впроваджуються. Чим чіткіше ви визначите свої очікування та наслідки за порушення, тим більше шансів, що дитина їх зрозуміє і дотримуватиметься.
Заохочуйте їхню індивідуальність
Виховувати вольову дитину означає змиритися з тим фактом, що вона не є продовженням вас. Такі підлітки самі по собі. У них свій спосіб дій, свої ідеї, погляди, перспективи, цілі та мрії. Незважаючи на те, що аби відступити й дозволити їм проявити свою індивідуальність може бути надто важко, часом знадобитися прикусити собі язик, це саме те, що потрібно вольовому підлітку, щоб процвітати. Підтримуйте їх. Дайте їм якомога більше свободи. Нехай вони будуть собою.
Навчіться мистецтву компромісу
Варто час від часу поступатися, давати підлітку можливість висловитися й «представити свою думку», а також працювати з ним над пошуком рішення, з яким ви обидва можете погодитися. Вчіться мистецтву компромісу та гнучкості – важливого компоненту виховання щасливих, незалежних, чуйних дітей. Це також дає сигнал, що ви достатньо поважаєте свого підлітка, щоб прислухатися до його слів і вносити зміни, якщо/коли це має сенс.
- «Я дорослішаю, мамо, — сказала моя дочка. «Через пару років я буду в коледжі, і вас не буде там, щоб стежити за мною. Давай подовжимо комендантську годину. Обіцяю, що напишу вам смс і повідомлю, де я і що я в безпеці». Вона мала рацію… вона навела серйозний аргумент, тому я пішла на компроміс.
Тримайте лінії зв'язку відкритими
Зовнішня зухвалість підлітка зовсім не означає, що він внутрішньо впевнений. Він все ще дитина і ще потребує вашої підтримки, керівництва та любові. Не сприймайте їхню вперту волю як сигнал, щоб підняти руки вгору і сказати: «Ну, здається, я йому/їй більше не потрібен». Слухайте їх. Перевірте їхні почуття. Подивіться на речі з їх точки зору. Пропонуйте повагу (це взаємний процес!), співпереживайте та виявляйте співчуття. Вольові діти часто мають сильні емоції, якими їм важко керувати.
Звертайте увагу на свої тригери
Перш за все, коли ви відчуєте , що ваше терпіння закінчується, будь-якою ціною уникайте затягнутих боїв або боротьби за владу – з них ніхто не вийде переможцем. Вам не обов’язково приймати кожен бій, на який вас запрошують! Вийдіть з рингу, відійдіть і перегляньте ситуацію, коли ви обидва заспокоїтесь.
Любіть їх у всіх проявах
Виховання підлітка, який бореться з вами на кожному кроці, може дуже втомлювати. Але пам’ятайте, що ті риси, які зводять вас з розуму зараз, — це ті самі риси, які прислужаться їм у майбутньому.
Отже, перш ніж кричати, дати відсіч, стояти на своєму та вступити в повномасштабну битву, зосередьтеся на вихованні цих дивовижних якостей. Працюйте з підлітком, а не проти нього. Хваліть їх за позицію «я зможу, я незалежний, дозвольте мені робити все по-своєму».
Здебільшого просто пам’ятайте, що ваш вольовий підліток має хороші шанси вирости вольовою дорослою людиною, яка змінить світ… тож чекайте на вибоїсту поїздку. Але воно того варте!
Читайте також
