Раннім літнім ранком ми зустрілися з Олександром Володарським - сценаристом мультфільмів «Козаки. Навколо світу» анімаційної студії «УкрАнімаФільм».
З перших же хвилин спілкування ми відзначили, наскільки тонко Олександр відчуває стан співрозмовника і те, як він легко може розвеселити. Схоже, що гумор - це і є те джерело, в якому народжується і визріває творчість цієї людини.
А ще ми відразу зрозуміли, що невгамовне бажання створювати і вчитися - запорука успіху і популярності будь-якої творчої людини. Олександр зміг нам це довести.
Як ви стали сценаристом?
Олександр: У мене відчуття, що цьому вчать на кожному кроці, тому що крім сценарного факультету в Карпенка-Карого є ще величезна кількість сценарних курсів.
Інша справа, чи можна цьому навчитися - створювати сценарії, тут важливо вчитися і спостерігати, як це роблять професіонали.
Починав я як гуморист. У молодості мені в руки потрапила книга Аркадія Хайта - чудового гумориста, і до речі, сценариста. Йому належить знаменита фраза «Хлопці, давайте жити дружно».
Я дивився як він змушує людей сміятися, читав його мініатюри і спостерігав, як народжується сміх.
МНЕ КАЖЕТСЯ, ЧТО ТАКОЙ ПУТЬ САМЫЙ ПРАВИЛЬНЫЙ: СМОТРЕТЬ, КАК РОЖДАЕТСЯ СМЕХ.
У мультиплікації навчання - це дивитися, як зроблений той або інший мультик, чому він подобається дітям. Самоосвіта - це головне. І, звичайно ж, бажання осягнути секрет, адже теорія без практики мертва.
А які якості, крім почуття гумору, повинна мати людина, яка хоче стати сценаристом?
Олександр: Є така чудова якість - фантазія. Більшість дітей має її. Вони фантазують, вигадують, грають. І бажано з віком не втратити, а примножити цю якість. Ще важливе вміння поставити себе на місце людини, яка буде це дивитися, тобто на місце глядача. Зрозуміти, що він буде відчувати під час перегляду.
По суті, нічого особливого не потрібно, головне мати бажання. Я часто спілкуюся із молодими авторами і відразу бачу, чи є у людини бажання. І якщо у людини є справжнє бажання домогтися чогось, це і стане для нього запорукою успіху.
А як ви самі прийшли до написання сценаріїв для мультфільмів?
Олександр: Якщо говорити про «Козаків», то я згадую історію, як до мене звернувся чудовий режисер Володимир Дахно з проханням написати сценарій для серії про козаків у космосі.
Він дав нам із співавтором Яном Тасюрою тільки тему. І пам'ятаю, ми з величезним інтересом взялися за справу. Я тоді вперше в житті написав сторінок дванадцять тексту без єдиної репліки, тільки дії. Мій коник - діалоги, але мені подвійно цікаво було спробувати себе в чомусь новому.
І скажу, що мені дуже радісно, що сьогодні мою ідею - мультфільми без слів - підхопили. Це велика відповідальність, насправді, тому що на тих серіях "Козаків" виросло ціле покоління, вони вже давно стали знаковими.
Що складніше: створювати новий персонаж або змушувати жити по-новому старі?
Олександр: Звичайно ж запускати нових персонажів складніше. Адже потрібно придумати не тільки те, як вони виглядають, але і ретельно продумати характер і логіку вчинків кожного, а це дуже складний процес.
Інша справа, коли у тебе вже є готові герої, як у випадку з "Козаками". І придумані вони геніально, спільно з найталановитішим митцем Едуардом Киричем.
Так що ми взяли вже готових героїв і придумали їм нові пригоди. Хоча характери їх уже визначені: Тур - часом простакуватий, але зате сильний фізично, Грай - вічний вигадник, і Око - маленький, шустренький, по всіх усюдах прослизне.
Зараз йде робота над новими серіями "Козаків". Як відбувається робота над новим етапом мультиплікаційної життя цих героїв?
Олександр: Робота відбувається дуже просто: продюсер дає завдання сценаристу, ставить він його дуже широко, щоб залишалася свобода для уяви. Є загальна концепція, в який бік розгортається сюжет, а сценарист може придумати будь-які способи обіграти цей сюжет.
Наприклад, у "Козаків" був придуманий якийсь хід, що наші герої подорожують по різних країнах світу і скрізь залишають про себе слід: в Австралії вони придумали бумеранг, в Африці - винайшли шоколад, у Мексиці вони з бриля зробили сомбреро, а в Японії - із легкістю перемагають борців сумо.
І очевидно, що ми іронізуємо, але мене все ж якось запитали: «Чи не боїтеся ви, що діти буквально це сприймуть, що ми такі винахідники всього на світі?».
ЧТО НЕ НАДО НЕДООЦЕНИВАТЬ ЧУВСТВО ЮМОРА ДЕТЕЙ
Але я думаю, що не треба недооцінювати почуття гумору дітей, до того ж, у всьому є позитивний ефект: навіть якщо діти всерйоз повірять, що якісь їхні предки винаходили таку купу речей, то їм захочеться у даний час що-небудь винайти.
І ось в цьому ключі я став придумувати. Тобто, далі вже за все відповідає фантазія сценариста.
Що Ви думаєте про українську анімацію? Чим нею можна пишатися, а чого їй не вистачає і чому?
Олександр: У нас з анімацією, із моєї точки зору, зараз усе в порядку. У будь-якому виді мистецтва важливі традиції. Адже не буває так, що нічого не було, а потім в один момент виросло з нізвідки.
І якщо тут були закладені традиції старої анімації, тим же Володимиром Дахно, Давидом Черкаським і іншими, то значить ці традиції і триватимуть обов'язково.
Тому про українську анімації я думаю дуже добре, і я навіть думаю, що вона буде ще краще, адже тільки недавно вона стала активно розвиватися.
У чому особливість підготовки сценарію для дітей дошкільного віку - що треба враховувати?
Олександр: Поняття цільової аудиторії є у будь-якому виді мистецтва, і її потрібно враховувати, якщо ти хочеш успіху. Навіть коли пишеш роман на вільну тему, в ідеалі добре б розуміти для кого ти його пишеш.
Будь-якій людині доводилося спілкуватися зі школярами, дошкільнятами, ми приблизно розуміємо рівень їхнього гумору, розуміємо, над чим вони сміються. Важливо вміти просто спостерігати за дітьми, уважно. «Ось який розсіяний із вулиці Басейної! Замість шапки на ходу він надів сковороду »- адже від цього дітям дуже смішно, тому що ти намалював дитині картину.
Взагалі коли ти пишеш щось, дуже добре, коли виникає картина. У мультику вона виникає, а в прозі ти повинен так написати, щоб дитині було смішно.
Чи повинні сценарії і самі мультфільми бути повчальними? Або гумору досить?
Олександр: Наші герої козаки жили досить давно, гаджетів у них не було, але вони подорожували і змогли стільки всього винайти в силу свого природного розуму і кмітливості. Коли діти дивляться "Козаків", у них може виникнути питання «А я зможу щось придумати?», і дитину це підштовхне до творчості, може бути навіть до винаходу чогось корисного.
ХОРОШИЙ МУЛЬТИК ВСЕГДА БУДЕТ НЕСТИ В СЕБЕ ПОУЧИТЕЛЬНУЮ ФУНКЦИЮ
Хороший мультик все одно буде нести в собі повчальну функцію: або через героя, або через уроки з різних подій. Я впевнений, що будь-який хороший твір несе в собі якийсь повчальний характер.
Чи є сучасні зарубіжні приклади - сценарії і зняті за ними мультфільми, на яких Ви вчитеся?
Олександр: У сучасній анімації мені подобається цей новий темп: усе відбувається трохи швидше, як-то більш кліповим.
Якщо ми згадаємо старі радянські мультики, які були, до речі, дуже навіть хороші, то вони більш повільні.
Якщо там є жарт або гег, трюк, то його довше обігрують. Чому можна повчитися у сучасних мультиплікаторів, так це швидкій зміні жартів, реприз, гегів.
Це здорово, це така мабуть данина сучасності, і сучасному швидкому темпу життя.
Хто сьогодні законодавець мод у світовій мультиплікації?
Законодавець - час, як би розмито це не звучало. Взагалі мені здається, що законодавець усього - час.
І не можна залишатися осторонь, хоча класика буде жити завжди: вона буде жити в музиці, вона буде жити в кінематографі, вона буде жити в мультиплікації, у літературі.
Ми напевно відчуємо, що це трохи повільно, але як і раніше буде зачаровувати, як воно зроблено, і ми автору це простимо.
Фото: «УкрАнімаФільм»
Розмову записала: Яна Малакова
