Коли мама каже, що ночі не спала, що їй було важко ростити дитину, що вона пожертвувала своєю кар'єрою, а можливо, і стосунками, то відразу в дитини з'являється почуття провини за те, що не варте, за те, що не дає приводів для гордості й іноді помиляється.
Якщо ви хоч раз переживали почуття провини, то знаєте, яке воно неприємне, страшне і від нього хочеться втекти на безлюдний острів. Воно не мотивує змінюватися, воно просто пригнічує: «Мабуть, я погана людина».
Часом це почуття дитина може відчувати без особливих причин. Просто не так сказана фраза батьків і «привіт, руйнівний осад і клубок у горлі».
Які фрази не варто говорити дитині, щоб не плекати в ньому почуття провини?
«Я готова все віддати, щоб ти був щасливий»
... а після йде перелік усього, чим мама пожертвувала. З боку виглядає це так: мама вгробила (нехай звучить грубо) своє життя, а дитина не може оцінити, не може бути вдячною і не приймає це як слід. Почнемо з того, що батьків не вибирають і коли пара приймає завести дитину - це виключно їх право, за яке вони несуть відповідальність. І так, вони повинні розуміти, що як раніше не буде, не вийде жити у своє задоволення, потрібно буде жертвувати чимось. Дитина повинна приймати ці жертви, але не відчувати провину за них.
«Це не мій син (або донька), я тебе не так виховувала»
Ще одна фраза, яка як не можна краще сіє провину в душі дитини. Так, він оступився, щось зробити неправильно, але з усіма буває. Але його вчинки - це тільки виховання батьків або їх спосіб життя. Він дублює і копіює маму з татом. Банальний приклад: мама може багато розповідати чаду про дружбу, про те, як потрібно дружити і чому це так важливо, а потім розмовляє по телефону з тіткою Ларисою, кладе трубку і татові переказує розмову з обуренням. Суперечить своїм словам. Але вона ж доросла, їй можна.
«Мама тобі тільки добра бажає»
... тому в якийсь момент починає краще розуміти, із ким дитині спілкуватися і дружити, що ось цей хлопець не підходить лапочці-доньці і т.д. якщо дитина не послухає, і таки буде спілкуватися із тим, хто мамі не подобається, почує фразу: «Мама тобі тільки добра бажає», яка в вухах дитини звучить приблизно так: «Я для тебе стараюся, зі шкіри геть лізу, а ти цього не цінуєш, йдеш мені наперекір».
Утім, у кожного з батьків свої методи виховання, які він вважає ідеальними. Якщо є якісь сумніви, то краще звернутися за порадою до психолога. Знову ж таки, із боку завжди видніше.
