5 питань, які ми боїмося собі задати, а даремно

Бути чесним із собою - складно, а якщо завести діалог із совістю, то одним днем це не обмежиться.

Далі ТОП-питань, про які ми думаємо, але не заглиблюємося. Мало того, боїмося собі їх задати.

Чому я не можу схуднути раз і назавжди?

Можете порахувати, скільки вже було спроб схуднути з понеділка, із нового місяця або нового року? Іноді здається, що жінки живуть від марафону до марафону «схудни до літа, до відпустки, до дня народження подруги». Нескінченні схуднення стомлюючі і для організму, та й настрою. А чому не зібрати всю волю у кулак, не поставити собі це питання і поставити на ньому крапку? Тільки цього разу все зробити правильно і без самодіяльності: піти на прийом до дієтолога, здати аналізи, дотримуватися порад лікаря і підбадьорювати себе тим, що нехай повільно, але впевнено. Якщо знову вдамося до схеми «сама собі лікар», то знову не зрушиться із місця. Перевірено.

Чому мої дитячі мрії не здійснилися?

Пам'ятаєте, про що мріяли, коли батьки засинали, а ви дивилися у стелю і мріяли, мріяли, мріяли...? Деяким бажанням не судилося збутися, причому тому, що ви так самі вирішили. Вирішили, що на них немає часу, сил, натхнення і мотивації. Але, погодьтеся, коли хто-небудь задає питання про те, які дитячі мрії збулися, то відразу хочеться поміняти тему. Що це? Швидше за все, сором.

Чому у мене не виходить знайти справжнього друга?

Добре, якщо у вас справжній друг є, а ось погано, якщо навколо колеги, знайомі і друзі. Якщо немає справжнього друга, проблема не в оточенні, а самій людині. Зізнатися собі в цьому дуже складно. Сказати, що «я не вмію дружити, я сам - поганий друг». Утім, це все можна виправити. Як кажуть психологи, перший шлях до «одужання» - усвідомлення і розуміння того, що проблема є.

Чому я боюся вийти зі своєї зони комфорту?

Якщо описати зону комфорту, то виглядає вона як акваріум, де все ясно і зрозуміло, є межі і періодично надходить «їжа». А, що, якщо розбити акваріум? Про це навіть страшно думати. Здається, що за склом все таке агресивне, але і в акваріумі життя - не казка, але зате звичне. Вийти із зони комфорту, найчастіше, заважає найпростіша фраза «а раптом». Доповнень її може бути багато: «а раптом не вийде / не зможу / не зумію / упаду».

Як я живу?

Якщо не ставиш собі це запитання, не порівнюєш, то все цілком терпимо і тільки іноді в повітрі витає фраза «а міг би і краще», яку відразу ж хочеться виправдати: не міг, тому що виріс не в той час / не в тій країні / немає багатих батьків і т.д. Утім, рано чи пізно потрібно буде у себе дізнатися, «як я живу». І від відповіді залежить майбутнє.

Фото: shutterstock

Нове на сайті