Половина українських сімей можуть потрапити в таку ситуацію: розлучень усе більше, мами-одиначки все частіше стикаються із необхідністю вибудовувати нові відносини. Зрозуміло, вона не може не турбуватися про те, щоб її діти і новий чоловік у її житті знайшли спільну мову. Щоб мамам було легше, ми попросили нашого експерта Ольгу Школенко дати кілька порад.
Засновник і ведуча проекту Французька Академія Батьківства, психоаналітик Ольга Школенко
Коли настає час знайомства?
Точна дата або кількість місяців відносин не є відповіддю на це питання. Психологи рекомендують знайомити дитину з чоловіком тоді, коли дорослі прийняли рішення бути разом і будувати спільне життя. Причина тому проста - іноді поява нової людини може відкрити навіть у найспокійнішій дитині великий потік негативу, а значить і мати, і вітчим повинні бути готові до тривалої конфронтації.
Іншою причиною зробити це прямо зараз може бути банальна проблема з відсутністю няні. Якщо у мами немає можливості залишити дитину і перед нею стоїть вибір: піти на прогулянку разом або «пожертвувати собою», то краще все ж зробити бажане. Причому в цій ситуації не обов'язково представляти коханого в якості майбутнього вітчима - можна обмежитися коротким описом, наприклад, «друг».
Повірте, від роздратованої матері, яка злиться на дитину-перешкоду, навряд чи комусь буде добре. А ось прогулянка з малознайомим дядьком допоможе дорослим перевірити готовність дитини до такого серйозного кроку.
Які можуть бути сюрпризи?
Зовсім маленькі діти більш контактні, а тому сподобається їм і бути прийнятим набагато простіше. Вони з легкістю відповідають на увагу прихильністю, а, значить, для взаємодії із ними не доведеться винаходити велосипед.
А ось діти шкільного віку напевно поставляться до нового члена сім'ї насторожено і спроби встановити з ними контакт можуть довго терпіти невдачу. Потрібно розуміти, що підкуповуючи дитини, запобігаючи перед ним, намагаючись сподобатися, вітчим може отримати прямо протилежний ефект.
Коли мати приділяє увагу і турботу іншому чоловікові, дитина закономірно відчуває ревнощі, неприязнь і нелюбов до вітчима. Ситуація може ускладнитися, якщо мати буде наполягати на тому, щоб дитина виявляла до вітчима ніжні почуття, коли він ще сам до цього не готовий.
Головне в цих умовах - мати терпіння і не піддаватися на «провокації», як би не важко було вітчиму чути брутальності.
ВОРОЖЕ СТАВЛЕННЯ ДИТИНИ - ЦЕ ПРИРОДНА РЕАКЦІЯ НА ВТОРГНЕННЯ ЧУЖОЇ ЛЮДИНИ. ЇЇ НЕ ВАРТО СПРИЙМАТИ ЯК ОСОБИСТУ ОБРАЗУ.
Не вимагайте, щоб дитина відразу називала вітчима татом. Це або прийде само собою, або, якщо відношення із батьком збережені, можна обмежиться ім'ям – по батькові.
Чого не варто робити?
Діти надовго зберігають віру в те, що батьки ще помиряться і все буде як раніше. Оскільки поява нового обличчя скорочує таку можливість, ворожий настрій може протриматися досить довго.
Діти можуть не тільки не підкорятися, а й повністю ігнорувати вітчима, адже будь-яке порівняння із татом буде не на користь новачка. Відчуваючи вперте небажання дитини йти на контакт і агресивність, вітчим, як і будь-яка людина, почне ображатися. Так виникає конфліктна ситуація. Боротися із нею методом порівнювання батька і вітчима на користь другого буде ще безглуздіше.
З іншого боку, у дитини можуть виникнути психологічні труднощі, якщо вітчим буде відмовляти йти на контакт і не спробує встановити відносини. Навіть якщо дитина зовні демонструє небажання це, швидше за все, захисна реакція від відчуття небажаності.
У такий період діти можуть відчувати себе зайвими, навіть якщо відносини з мамою залишаються теплими. Якщо вітчим зайняв холодну байдужу позицію вичікування «сам прийде» - дитина може його зненавидіти і тоді ситуація буде ще складнішою.
Для того, щоб дитина і вітчим змогли знайти спільну мову, потрібно діяти поступово. Кращий спосіб, що сприяє примиренню, - це створення спільних сімейних традицій і ритуалів. Поділ задоволення - це відмінний прийом для створення єдиного цілого співтовариства, яке називається сім'єю.
Фото: depositphotos.com, ФАР
Читайте також
