Фільм в цілому вийшов непоганий, якщо врахувати, що зняли його за кілька місяців спеціально до цьогорічних зимових свят, при бюджеті 37, 6 мільйонів, до того ж, це перша повнометражна картина режисера Семена Горового, котрий раніше знімав в основному телевізійні мюзикли.
Сюжет фільму аж ніяк не оригінальний - діти, що без допомоги дорослих боронять дім від злочинця усіма підручними засобами, подеколи нагадує класичну голлівудську історію «Один вдома». Сюжетні ходи і фінал передбачувані. Фільм рясніє цитатами різних кіногероїв і рекламою спонсорів. Але попри численні зауваги, він все ж вартує перегляду.
Герої
В центрі історії родина, що через фінансову скруту переїздить з мегаполісу до глухого карпатського села. Польський актор Пшемислав Ципріанський блискуче зіграв тата-програміста. До того ж, у кадрі не помітно, що він не володіє українською мовою і всі репліки для нього перекладали. Маша Єфросиніна чудова акторка і телеведуча, з роллю Мами теж упоралася, хоч її образ, на мою думку, найслабший у фільмі. Гламурна мама-блогер весь фільм тільки істерики влаштовує і пиляє чоловіка, і часом думаєш, краще б вона мовчала.
Прекрасно і органічно зіграли діти. «Поля» Іванна Бородай, втілила типовий образ колючої ззовні але вразливої і доброї в душі, дівчинки-підлітка. 9 річний Максим Лучак чудово справився з роллю Артема. (За харизмою та щирістю не поступався юному Калкіну). Його гра була переконлива, по дитячому щира і зворушлива. Під час презентації, юний актор гасав в холі кінотеатру і дивлячись на нього було зрозуміло, що в фільмі йому не довелося грати, він просто був собою. 
Антигерої
Персонаж Василя Вірастюка, димарний злодій Кабан, складний і неоднозначний, але так до кінця і не розкритий. Чому він з 15 років сидів по тюрмах? Невже тільки тому, що в дитинстві його оминув Миколай? Чому він видає репліки інтелектуала, що знається на мистецтві? Так само не зрозуміло до кінця, чому серед суцільного татараму і гри в доганялки Кабан раптом перероджується і кається на святковій площі. Або творці фільму недопрацювали, або глядачу треба додумати це самостійно.
Також режисер ввів у сюжет двох напарників Кабана. Разом ця трійцю бандитів нагадувала персонажів Нікуліна, Віцина і Моргунова зі старих радянських фільмів. Можливо, фільм задумували як родинний, котрий діти дивитимуться з бабусями-дідусями, і ті зрозуміють гумор? 
Незвичайний Святий Миколай
Цікавий образ святого Миколая. Він вбраний не в класичні для ікон та листівок ризи і тіару, а в кожух із зірками, шапочку з помпоном у синьо-жовтих тонах. Подарунки носить не у мішку, а у наплічнику. Мандрує на санях з навігатором. Як розповіли творці фільму, створювати образ Святого їм допомагали діти 9-16 років. Вони намалювали і описали Миколая так, як самі його уявляють, саме тому він вийшов таким особливим. Актор Григорій Боковенко чудово справився зі своєю роллю. Він вийшов настільки щирим , усміхненим і чудовим, що йому одразу віриш. Боковенко зізнався, що відчував неабияку відповідальність готуючись до ролі, навіть ходив до церкви і просив у Святого Миколая натхнення. До того ж, актор поділився, що незважаючи на те, що дитинство його припало на 50-ті роки минулого століття, в його родині, попри заборону, шанували Миколая і випікали дітям пряники-миколайчики.
Операторська робота
Що у фільмі радує – так це візуальний ряд. Хатинки Пирогова, природа зимового Драгобрату, панорамні зйомки – це краса, яка неймовірно милує око, (можна навіть не надто перейматися простенькими мультяшними спец ефектами). Після перегляду хочеться негайно поїхати в Карпати.
Також у фільмі багато музики, співів, діти що водять Вертеп, традиційні різдвяні персонажі – все це створює атмосферу веселого свята.
А пісенька «На Миколая, зірка засяє», ще довго крутиться в голові і хочеться наспівувати її собі під носа.
В чому родзинка фільму?
Серед популярних новорічних фільмів та мультфільмів, які можна дивитися усією родиною повно таких, де головним героєм є Дід Мороз чи Санта Клаус, а от про Святого Миколая до тепер не було жодного. Не секрет, що багато років Святий Миколай був фактично під забороною в нашій країні. Лише на початку 90-х повернулася традиція розповідати дітям про святого, який приносить подарунки, і не лише іграшки та цукерки, а й те, що найважливіше для людини – щастя, мир, радість. «Пригоди…» перша спроба повернути цей образ у масову свідомість, дати йому нове життя.
Загалом же, якщо не чекати від фільму занадто багато, не вишукувати недоліків: «А от це можна було б зняти інакше!», то це легкий розважальний фільм для всієї родини, що додасть радості новорічним святам.
Фото: організаторів
Читайте також
