Науковці, ліквідатори, представники державних та культурних інституцій обговорювали можливі шляхи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Впродовж п’яти днів на форумі CHRNBL говорили про  перспективи розвитку наукових проєктів Чорнобиля, застосування новітніх технологій для збереження культурної спадщини й висвітлення історичних подій, необхідність сучасного культурного переосмислення травматичних сторінок історії нації, роль пропаганди і дезінформації у світових катастрофах, а також проблеми ліквідаторів та постраждалих сьогодні, які говорять про досі не вивчені суспільством уроки Чорнобиля.

Такий багатогранний розгляд теми експертами з Франції, Японії, Бразилії, Великої Британії, Греції, Шотландії, Тайваню, Чехії, Іспанії, Словенії, Канади, Білорусі, Киргизстану, Грузії дозволяє комплексно зануритись в тематику Чорнобиля та зрозуміти, чому ця тема є настільки популярною сьогодні у світі.

Чорнобиль — модельний об’єкт для космічних досліджень

Сьогодні мало хто говорить про те, що всі космічні проєкти з метою польоту на Марс, мають одну суттєву проблему. Рівень радіаційного опромінення, яке отримає людина за час цього польоту, зробить її розумово та фізично недієздатною. Тому вивчення впливу радіації на людину, тварин, природу та шляхи мінімізації впливу великих доз опромінення — є вкрай важливими для всіх космічних проєктів.

«Українські вчені мають унікальну експертизу та досвід, якій є цікавим для всього світу. Сьогодні в Чорнобилі щодня працює декілька напрямів вчених, завдяки яким саме Наука Чорнобиля має всі шанси стати новим потужним брендом України. Абсолютно очевидна необхідність залучати саме цих науковців у дискусії щодо майбутнього Чорнобилю та Зони Відчуження» — каже Світлана Коршунова куратор форуму.

Олена Паренюк, старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки атомних станцій, модераторка наукової панелі форуму: «CHRNBL Forum надав науковцям унікальну можливість висловитись,  а суспільству почути інформацію з перших вуст — що ж там насправді відбувається у Чорнобильській зоні відчуження. Я пишаюсь, що нам вдалось організувати дискусію різних науковців —  тих, хто працює  безпосередньо всередині саркофагу, такій собі «науковій перлині» Зони Відчуження, та ззовні — у Чорнобильському Біосферному заповіднику. Сьогоднішній івент показав, що з одного боку є цікавість, а з іншого — науковцям є що розповісти.  Ми, науковці, готові ділитись своїми знаннями і своїм баченням та закликаємо людей приєднуватись до публічної дискусії».  

Сергій Паскевич, кандидат біологічних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту проблем безпеки атомних електростанцій, розповідав про те, які зараз процеси проходять в самому реакторі, і що вони є унікальними для вивчення спеціалістами з усього світу.

«Там зароджуються нові форми організмів, бактерії та гриби, що мають унікальні властивості - наприклад,  гриби які мають меланін та можуть поглинати радіацію, перетворюючи її на енергію» — каже Олена Паренюк.

Професор Лембіт Шивер, який займається космічною дозиметрією в NASA та підготовкою до реагування у випадку ядерних катастроф, зазначив, що необхідно використовувати Чорнобиль, як модельний об’єкт для космічних досліджень, враховуючи його унікальність.

Професор Накахіро Ясуда з Японії, котрий вивчає готовність до ядерних катастроф, наголосив про необхідність наявності спеціалістів з подолання наслідків у випадку масштабних радіаційних катастроф у кожної держави, що сьогодні має атомну енергетику, а досвід українських вчених для підготовки таких спеціалістів є дуже цінним.

Професор Валерій Кашпаров, який займався власне ліквідацією наслідків аварії та науковою підтримкою ліквідації наслідків в сільському господарстві, говорив про шкідливість продуктів з Зони відчуження та її вплив на людей, а також зазначив: «Соціально-психологічні наслідки Чорнобильської катастрофи для звичайної людини значно вище, ніж наслідки радіації. Я вважаю, що люди повинні володіти реальною об'єктивною інформацією, а не страшилками, що, мовляв, ти зайшов в Зону Відчуження і помер».

Денис Вишневський та Олена Бурдо як представники науковців, що займаються зоологічними дослідженнями, розповіли про вплив радіації  на тваринний світ та важливість його дослідження, а також зазначили важливість Чорнобильського заповідника для досліджень. «Чорнобильський заповідник — найбільший в Україні, при цьому створений на землях, які мають тривалу історію користування, оскільки були заселені. Це цікаво, коли на землях, що використовувала людина, відновлюються природні комплекси, досить типові для Полісся. Наші дослідження показують, що припинивши меліорацію і людське втручання, за певних умов, можна відновити втрачену популяцію і природу взагалі. Ті тварини, яких я, бувши студентом, міг побачити тільки в підручнику — сьогодні поруч. І коли студенти приїздять на практику, ми їм показуємо: «так виглядає нормальне природне середовище», — каже Денис Вишневський, завідувач наукового відділу Чорнобильського рекреаційно-біологічного біосферного заповідника.

«Добре, що форум відбувається не в «стандартні» чорнобильські дні. Ми підкреслюємо, що робота наша відбувається постійно, щодня, прямо тут, у Чорнобильській зоні. І дуже важливо говорити про науку Чорнобиля постійно та популяризувати її серед молоді, адже від цього залежить наше майбутнє» — наголосила Катерина Шаванова,  кандидатка біологічних наук з генетики.

Міжнародний форум CHRNBL проходить за підтримки Українського культурного фонду та у супроводі інтерактивних виставок в 11 країнах. Долучитись до дискусій вчених та детально послухати про наукові проєкти Чорнобиля та дослідження, що проводяться у зоні відчуження, можна на сайті форуму CHRNBL.com. Науці Чорнобиля було присвячено 3 день форуму, запис доступний українською та англійською мовами. Відвідати виставку можна в Києві прямо у центрі туристичного маршруту на Алеї художників біля Андріївської церкви.

Для цього завантажуйте додаток CHRNBL для  IOS та Android.

Мета проведення Форуму CHRNBL — є започаткування інтернаціональної комунікаційної платформи для вивчення на прикладі Чорнобиля питань сталості, екологічності, соціальних, інформаційних, культурних, економічних проблем з якими може зіткнутися людство, з метою зменшення масштабів їх наслідків в майбутньому.

Кожен з п’яти днів форуму, з 6-го по 10-те жовтня, був присвячений своїй тематиці:

1. Культура. Переосмислення культурної спадщини національних травматичних подій.
2. Новітні технології. Роль культури, мистецтва та новітніх технологій у висвітленні історичних подій.
3. Наука. Унікальні можливості Зони Відчуження та вектори розвитку наукових проєктів Чорнобиля.
4. Медіаграмотність. Історичні дослідження в еру пост-правди та наратив наслідків розпаду СРСР у сучасності.
5. Ліквідатори та постраждалі. Стратегія реінтеграції у суспільство ліквідаторів та постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.