Усю підбірку матеріалів про закордонні школи можна знайти під однойменним тегом: американські, італійські, польські, канадські, французські школи ...
А сьогодні Антоніна розповіла нам як обирала школу для своєї доньки Ясі, коли приїхали до Лондона і відповіла на декілька ( насправді їх було близько десяти) наших питань, а також поділилася важливими деталями поза обмежувальної дії питань.
Де вчиться ваша донька?
Моя донька вчиться в звичайній державній англійській школі.
Ми обрали її за принципом «найближча», щойно приїхавши до Лондона. Вона була практично через дорогу. Пішли глянути на неї - симпатична старовинна будівля з коричневої цегли привітно світилась великими вікнами. Потім я трохи погуглила - школі 113 років, на знайденій фотографії учениці в класі із котиком. Тоді ми зрозуміли, що атмосфера нам вже підходить
При влаштуванні у школу, наш шлях спочатку лежав у «кансіл», де потрібно заповнити форму, вказати бажане місце навчання і чекати, чи дадуть місце.
Початкова школа називається «праймері», вчаться в ній шість класів (з 5 до 11 років). Бувають школи, де місць для новеньких вже нема. Як правило, це школи з високим рейтингом.
Наша школа вважається просто хорошою
І коли нам при вступі видали теку з документами, там був папір з результатами інспекції, де подані результати оцінювання різних параметрів навчального закладу, там було чесно вказано, через яку проблему школі не надали кращого статусу «outstanding». Виявляється, вчителі надто контролювали процес навчання і не надавали дітям достатньо можливості проявити себе, бути незалежними в своїх рішеннях. Звісно, було сказано, що школа працює над покращенням.
Що для вас було важливим при виборі школи?
Відверто кажучи, для мене найважливішим було «френдлі» ставлення до дитини. Це перший рік доньки в школі, бо ми раніше жили в Кракові і там, як і в Україні, вона б якраз пішла в перший клас. А тут - відразу в третій. Тобто її однолітки вже пишуть курсивом твори, самостійно читають книги і ведуть обов‘язковий читацький щоденник, а наша донька ще й англійською мови не знає.
То ж ми вирішили, що для першого року вона отримає і так достатнє навантаження і головне, щоб це все відбувалось у сприятливих умовах.
На фото Яся у формі. Це обов'язково?
Так. Щойно отримавши сприятливу відповідь від «кансіла» ми пішли до шкільної адміністрації і купили форму (у кожної школи свої кольори і логотипи). В нас це біла футболка, тепла синя кофта і синій рюкзак з логотипом. Є ще брендовані куртки і зимове пальто.
Для фізкультури - (тут називається «ПІ І» - physical education) біла футболка з логотипом. Також в цьому році діти займаються плаванням, то треба купити і помаранчеву шапку для басейна з логотипом школи (в наступному році діти будуть займатись великим тенісом).
Решту одягу - спортивні штани, спідниці чи плаття сірого, синього або чорного кольору ми купили в звичайних магазинах - практично всюди продається базова шкільна колекція. Важливо, щоб не було ніякого яскравого і блискучого.
Як Яся адаптувалася до школи?
На початку звісно донці було непросто, бо через мовний бар'єр вона почувалась скутою. Кризовим був третій день, коли Яся розплакалась перед уроками.
Але нам пощастило, що цього ж дня вона потоваришувала з двома дівчатами-сестрами зі Стамбула - теж новенькими. Вони стали хорошими подружками, що часто ходять в гості і запрошують на свята. Я відчуваю неймовірну вдячність до старшої з близнят, Іди, коли вона зранку побачивши Ясю біжить з радісним вигуком «Яна! О, Яна!» і пригортає до себе. З цього моменту Яся почала летіти в школу як на крилах, і також доволі легко роззнайомилась з рештою дітей.
А як все відбувається в школі?
У класі дві вчительки - Верія і Джо. Обидві дуже милі і терплячі, хоча в жодної не було ще досвіду з іншомовними дітьми. В результаті Яся дуже прикіпіла до Джо - завжди усміхненої пані з яскраво-червоним волоссям. Вона особисто допомагає Ясі вчитись читати, дарує наліпки за успіхи, і часами дитина вертається додому з усією футболкою «в орденах».
Як проходять уроки, які гуртки чи особливі заняття бувають?
Щодня в школу Яся йде з майже пустим рюкзаком - там лише пляшка з водою, читацький щоденник і пастила на перекус. Усі олівці, фломастери, книги, пластилін та зошити школа видає на уроках. Додому нічого не носять (хіба що чергову тоненьку книжку з бібліотеки) Щодня відбувається по три уроки і велика перерва на гуляння на вулиці перед обідом. Починаються заняття о дев‘ятій (ми чуємо перший дзвінок виходячи з хати, після другого дзвінка закривається брама школи - і все, ти спізнився) і закінчуються - о 15:30. Але це якщо нема позакласних клубів. Моя донька обрала «лего» та «шахи», тож двічі на тиждень я забираю її трохи пізніше - о 16:30. Ще є клуби мистецькі, театральні, кулінарні і спортивні. Ми заплатили по 27 фунтів за такі додаткові заняття на півроку.
Усього в школі - шість класів (по одному на паралель), в класі близько 20-25 дітей і є ще два класи з особливими дітками. Їх привозить і забирає спеціальний шкільний автобус.
Основні уроки - це математика, читання і писання.
Для читання школярі переходять у спеціалтну кімнату з диванчиками та кріслами, вибирають у шкільній бібліотеці книжку свого рівня ( деревце окремого кольору на обкладинці вказує на рівень) і читають собі у тиші.
Яся читає окремо і вголос - вчительці Джо.
На уроках писання все значно масштабніше. Але нема жодних диктантів. Дуже цінуються політ думки і творчий підхід. Наприклад, весь минулий місяць діти читали корнуольську легенду про кицю Мозер і її господаря Тома Бокока, які врятували селище від голоду штормового Різдва. Всі писали враження та твори на цю тему, замальовували епізоди з книги. Під час зустрічі з вчителем я бачила Ясін зошит і була вражена масштабом. 
Ще є загальноосвітні уроки, назви яким я не знаю. Тоді, приміром, проходять якусь тему: Античну Грецію, ліплять та розписують глечики, у зв’язці з цим вивчають географію і хронологію, основні культурні події та видатних людей. Під час цих уроків роблять і різні фізичні чи хімічні експерименти.
Домашні завдання задають?
Щоп‘ятниці школярі отримують домашнє завдання, його потрібно принести до четверга.
На одному листочку надруковано кілька різних завдань: завжди є нагадування вести читацький щоденник, якесь математичне завдання (наприклад піти в магазин, щось купити на 5 фунтів, порахувати, скільки тобі дадуть решти і записати це як приклад у зошит), граматичне (як правило, п‘ять нових слів з якими треба придумати і записати у зошит речення) і творче, приміром, зробити свій вулкан чи розпланувати власний парк атракціонів.
Інший папір - для батьків, це короткий репортаж із фотографіями подій, що відбулись, і нагадування про те, що буде - в наступну п‘ятницю: може бути, що діти і вчителі займатимуться в піжамах, або що буде продаж хот-догів на честь дня Гая Фокса. Тобто про те, що «на завтра принести гербарій» ти спокійно дізнаєшся за тиждень.
А що діти загалом в школі їдять?
Обід можна пакувати самим, можна купити шкільний. Ми заплатили 130 фунтів за півроку шкільного харчування. Я задоволена, бо щодня є нормальна страва, овочі, фрукти. І вчителі наполягають на тому, щоб діти з’їли найкориснішу частину ланча.
Меню дуже різноманітне з традиціями з усіх куточків світу: карі, лазанья, чікен тіка масала, чілі кон карне, класична смажена індичка з картопляним пюре. До цього обов‘язково зелений салат, ще й маленькі помідори, морквинки чи огірки.
П‘ятниця - рибний день і школярі отримують свої «фіш‘н‘чіпс» - рибні палички і смажену картоплю.
Правда, щоразу діти отримують і десерт - то фруктове желе, то шоколадний торт з шоколадною підливою. У школі запевнили, що солодять ці страви мінімально.
На снек - перекус на перерві - можна давати дитині з собою якийсь фрукт. Але майже всі тут їдять «йо-йо» - фруткову пастилу без цукру, скручену у формі власне йо-йо.
По всій школі стоять фонтанчики з питною водою і всі діти мають свою пляшку з водою.
Чи є булінг в школі і як на це реагують?
Окрема тема в статуті школі - толерантність до інших та адекватна поведінка. Ми мали вже одну пригоду зі старшою дівчинкою, яка штовхнула мою доньку і вигнала з туалету, а та не могла поскаржитись вчительці, бо ще не знає, як сказати.
В таких ситуаціях категорично заборонено намагатись розібратись індивідуально, особливо заборонено розбиратись з чужою дитиною. Треба підійти до вчительки і пояснити ситуацію.
У нас відреагували миттєво. Вчителька говорить із старшим вчителем, вони викликають батьків, обговорюють, що трапилось, всі разом.
Наступного ранку дівчинка, що образила доньку, підійшла до неї та вибачилась. А їі мама окремо вибачилась переді мною. Більше такого не повторювалось.
А куди діти йдуть по закінченні початкової школи?
Після початкової школи діти переходять в старшу - secondary school. В нашому районі такі школи переважно поділені за статтю - для дівчат і для хлопців, хоч є і кілька змішаних.
Щоб вступити в престижну школу, діти мають вже на початку шостого класу здати чотири екзамени. Тому в п‘ятому, а то й в четвертому класі батьки, які переймаються цією темою, наймають репетиторів. Бо конкурс на вступ великий - приблизно двадцять претендентів на місце. Для вступу у ці школи, наскільки я зрозуміла, важлива і попередня історія з «праймері скул» - скільки пропущених днів, наскільки ретельно виконувалось домашнє завдання.
Ми ж поки насолоджуємось процесом початковоі школи і подумаємо про «секондарі скул» завтра).
Фото: Антонина Малей
Читайте також
