Наш автор Ната Онацко - мама дочки-першокласниці ділиться своїми враженнями про перші тижні навчання за програмою Нуш.
Ната Онацко, мама Маші, інструктор йоги, автор статей
Перші тижні першого класу НУШ — занадто мало, щоби робити висновки, але можна видихнути і сказати собі, що більшість страхів були безпідставними.
Навантаження в НУШ
Перший тиждень важкий – дитина проходить адаптацію. Школа і вчителька роблять її максимально легкою. Екскурсія по школі, 4 уроки на день замість запланованих 5, бейджики, мінімум навантажень – максимум знайомства. Вчителька бачить своє завдання – зацікавити дитину, м’яко ввести її в навчальний ритм. Багато ігор, віршики, малювання – величезний плюс. І головне – величезні важки ранці, які продаються як ортопедичні, не потрібні. Речі залишаються в школі.
Розуміння освітньої реформи у батьків
Поза Фейсбуком майже нульове. Багато знайомих зовсім не в курсі, що таке НУШ, чому відсутнє офіційне домашнє завдання. Але розмовляємо про вікову психологію і їх трохи відпускає. Аргумент – головне заохотити до навчання і прищепити любов до школи.
Вчителька
Намагається перенести з попереднього досвіду домашнє завдання і трохи офіційний стиль спілкування. Але їй дуже подобається програма і вона з захватом розповідає на батьківських зборах суть процесу.
Група продовженого дня
Психологи рекомендують перші пів року не йти в групу. Але якщо немає альтернативи, то принаймні давати з собою у два рази більше води, іграшку і щось особливе від мами, щоби дитині було затишніше. Багато батьків беруть відпустку на вересень, щоби раніше забирати й проводити разом більше часу.
Фінанси
Мінус шкільна форма – плюс тисяча-півтори до домашнього бюджету. Зошити закупили офіційно. Доробляли: меблі для дітей, де можна розмістити ігри, книжки, особисті коробки з приладдям. Батьки, чиї діти в старих класах, автоматично переносять модель батьківського комітету і порядок збору коштів на подарунки та потреби класу, але без фанатизму.
Варіантів дій, якщо ви не хочете здавати гроші, або ігнорувати, або йти в глуху опозицію до батьків класу і воювати, користуючись порадами «Батьки SOS» і досвідом інших батьків.
Що можна зробити до школи
Обрати вчительку за рекомендаціями батьків, діти яких навчалися у неї. Я цього не робила, але й мені традиційно пощастило зі школою і вчителькою. Зворотний бік прив’язки до школи за місцем реєстрації – якщо поряд слабка школа, доведеться прикласти багато зусиль, щоби потрапити в сильнішу. І не факт, що без сторонньої допомоги це вдасться. З вересня-жовтня усі школи набирають групи підготовки до школи, тому якщо обрали іншу, ніж за реєстрацією, школу, варто ходити на підготовку до неї – буде перевага при зарахуванні у клас.
Почати ходити в гуртки Добре ввести додаткові гуртки, секції, навчання за рік до школи. Дитина пішла в школу – це для неї великий стрес – освоювати новий розклад і простір і знайомитися з новим колективом. І в той же час, вже звичний розклад гуртків і секцій, в нашому випадку, фортепіано і тхеквондо, допомагає прийняти нове й зменшити стрес
Лайфхаки для НУШ
- Гуляти й бігати – обов’язково після уроків. На уроках діти мусять дотримуватися дисципліни і стримувати себе. Дозволити просто годину гасати на майданчику, лазити по турніках чи тренажерах і нічого не робити. Свобода дозволяє зняти напругу, і дитина вже може ділитися враженнями й розповідати про те, що було в школі. Перші дні - на рівному місці спротив і «не хочу, не буду». В цей час я просто поряд і допомагаю виплескувати емоції назовні.
- Одяг. Для дівчаток на американських сайтах є спіднички з вшитими шортиками такого ж кольору. В ній дуже зручно лазити по турниках і тренажерах. Батьки ще не звикли до ідеї відміни форми, але насправді дуже зручно надягати речі по погоді, за настроєм і зручністю. Вибирати натуральний одяг. До обов’язкового спортивного костюма додається одяг для уроків хореографії.
- Вчитися чи ні до школи? Я прибічник того, що читати навчать в школі й не вчила заздалегідь. Зараз на уроках доньці цікаво і підхвативши нежить, вона каже «Я хочу іти на заняття - всі будуть взнавати щось нове, і я теж хочу».
- Купувати щось заздалегідь не було потреби. Місто традиційно подарувало першачкам пакунок з канцелярією (до речі, хорошої якості й корисний). Наплічники – прості.
- Не панікувати заздалегідь. Більше було хвилювань про майбутнє «Як-то воно буде?», ніж реально стресових ситуацій.
- Придивлятися. Враження дитини від школи можуть відрізнятися від того, що говорить вчитель. Проте це краще придивитися, а не робити скороспілі висновки. Є певні стереотипи: школа-монстр, вчителі «старої закалки» погані. І розум автоматично інтерпретує ситуацію як негативну. Якщо уповільнитися, прислухатися й придивитися краще, видно, що ситуація нейтральна, вчителі хочуть бути конструктивними.
Фото: depositphotos