Так наприклад:
- Хтось називає на честь бабусі, мами, близького друга і т.д.
- Комусь важливо, щоб ім'я було закордонне, щоб не повторювалося у звичайному житті і батьки отримували компліменти: «Як ви цікаво назвали свого сина/доньку»
- Хтось вибирає імена, які легко трансформуються на закордонний лад, наприклад, Олександр - Алекс.
- А деякі батьки вірять, що ім'я здатне відкладати відбиток і на долю, і на характер людини, тому визначаються з ім'ям, виходячи із значення імені.
- Є й більш вузькі критерії вибору імені, скажімо, батьки вибирають таке ім'я, щоб до нього не можна було придумати кличку. Усі ми пам'ятаємо з дитинства «Сашка-барашка». Це просто приклад, тому нехай Саші не ображаються.
Моє ім'я 24 роки тому, коли я вперше пішла в дитячий садок, усім здавалося дуже незвичайним - Валерія, Лера, а тато називав Валерик. Дивно, але був час, коли я його трохи соромилася, спасибі за це вихователям дитячого саду, які між собою перешіптувались: «Цікаво, мамі чи татові спало на думку так назвати доньку?»
До речі, у той час у багатьох була одна усталена асоціація із цим ім'ям - фільм «Аварія - донька мента». Відразу скажу, що кінострічка не про хорошу дівчинку.
Утім, у сучасному світі ім'ям Валерія уже нікого не здивуєш. Та й батьки на вигадки мастаки.
Народний депутат України Володимир Юрійович Мисик подав проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права на визначення імені.
«Міністерство юстиції України повідомляє, що за попередні роки в Україні були зареєстровані такі імена, як Черешня, Золушка, Атлантида, Таймер, Сервер і Космос, Кукла, Мерседес, Алейна, Книгиня, Мілорд, Сероп, Султан, Панна, Кітті, Янукович та інші»,
- ідеться у пояснювальній записці до проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права на визначення імені особи».
Розробка проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права на визначення імені особи» покликаний захистити права дитини:
Коротко щодо пунктів із пояснювальної записки:
- Стаття 146 Сімейного кодексу України регулює питання визначення імені дитини, і передбачає, що ім'я дитини визначається за згодою батьків.
- Ім'я дитини, яку народила жінка, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір'ю дитини.
- Дитині можна дати не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько.
- Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки та піклування.
- Батьки мають право використовувати ім'я, передбачене або не передбачене довідником імен, керуючись лише здоровим глуздом. Рішення приймається виключно батьками дитини і жодним чином не обмежується із боку держави.
Однак бажання батьків присвоїти дитині певне «екзотичне» ім'я не повинно порушувати законні права дитини. Саме тому сучасні реалії вимагають більш чітких приписів нормативних актів із регулювання права на ім'я.
Законопроектом пропонується передбачити, що дитині не можна дати:
- ім'я, що складається із назв неживих предметів, придуманих персонажів, географічних назв, титулів, хвороб, абревіатур;
- ім'я, що містить одночасно літери, символи та (або) цифри;
- ім'я, яке містить нецензурну лексику або ображає суспільну мораль.
Зазначені обмеження поширюються і на порядок зміни імені особою.
Фото: shutterstock
Читайте також
