Ми завжди говоримо, що з дітьми потрібно дружити і вибудовувати хороші взаємовідносини. Вчені знайшли ще одну причину, чому не потрібно сваритися з дітьми.
Діти, у яких більше конфліктів у відносинах з матерями в перші роки початкової школи, може виявитися важче знайти мету життя, коли вони досягають повноліття, йдеться в новому дослідженні Вашингтонського університету в Сент - Луїсі, за даними Sciencedaily.
Як виховати цілеспрямовану дитину
«Одним з найважливіших висновків з цих відкриттів є те, що шлях до цілеспрямованого життя починається дуже рано, задовго до того, як ми почнемо розглядати різні життєві цілі», - сказав Патрік Хілл, доцент кафедри психологічних та інтелектуальних наук у галузі мистецтв і наук, співавтор дослідження.
«Це дослідження показує, що саме точка зору дитини на конфлікт має найбільший вплив на подальше почуття мети, і що найбільш важливо в цьому рівнянні - це відносини дитини зі своєю матір'ю» , - сказав він .
Як визначено в дослідженні, цілеспрямованість має на увазі, що у людини є стійка, далекоглядна мета, яка організовує і стимулює поведінку і цілі, які сприяють просуванню до цієї мети.
Незважаючи на те, що цілеспрямованість важлива для постановки цілей і вибору кар'єри, дослідження показує, що вона також відіграє ключову роль в мотивації дітей до розвитку життєвих навичок, які необхідні для незалежності – вмінню готувати, дотримуватися бюджету, купувати страховку і багато інших повсякденних навичок виживання, які мілленіали тепер називають «дорослими».
Діти, які повідомляли про конфліктні ранні відносини з батьками, випробували на собі негативний вплив, але негативний вплив на почуття мети був не таким сильним, як було виявлено серед дітей, які повідомляли про ранні конфлікти з матерями. Звіти дитинства про конфлікти з батьками також передбачали незадоволення життям в дорослому житті. 
Як не сваритися з дітьми
Дослідження, опубліковане в січневому випуску журналу «Journal of Youth and Adolescence» в 2019 році, спирається на дані багаторічного дослідження штату Орегон, в якому взяли участь 1074 учнів і їх батьки, кожен з яких повідомив про себе, також дані між батьками і дітьми в їх сім'ях фіксувалися протягом 1-5 класів.
Дітей та батьків попросили відповісти на правдиві або невірні заяви про їхнє спілкування, такі як «ми часто жартуємо», «нам часто весело разом» або «нам подобаються наші розмови». Інші питання: «Ми сердимося один на одного хоча б раз в день, три рази в тиждень або «часто».
Наступні опитування, які включали питання про задоволення життям і стресі, повторювалися поки учні не досягли повноліття (у віці 21-23 років).
Почуття мети оцінювалося на основі відповідей на такі заяви, як «У моєму житті є напрямок», «Мої плани на майбутнє відповідають моїм справжнім інтересам та цінностям», «Я знаю, в якому напрямку я буду слідувати в своєму житті».
Інші питання були зосереджені на задоволеності життям та стресі: як часто в минулому місяці ви відчували, що не можете контролювати важливі речі в своєму житті, чи впевнені ви у своїй можливості справлятися зі своїми особистими проблемами, або що труднощі накопичуються настільки, що ви не можете їх подолати?
Хілл та його колеги використовували цей багатий набір даних, щоб зробити висновок про зв’язок дітей та їхніх стосунках з батьками і їх відношення до мети в житі, коли вони починали вступати у доросле життя.
фото: depositphotos
Читайте також
