Будні мами-інтроверта: як знайти баланс у відносинах з дітьми-екстравертами?

Про інтроверсію зараз дуже багато пишуть та говорять. Це не хвороба, не наслідок сором‘язливості та не недолік характеру, а всього лише вроджена особливість функціонування нервової системи.

 Головними особливостями інтровертів вважають любов до спокійної атмосфері, відсутність потреби в постійному спілкуванні та взаємодії з іншими, здатність концентруватися та працювати на самоті. Я – типовий інтроверт. І дискомфорту з цього приводу ніколи не відчувала.

 Краще всього про особливості інтровертів розповідає Сьюзен Кейн в своїй книзі «Сила інтровертів». Її варто почитати кожному , хто не знайшов для себе відповіді «Чому я такий і що з цим робити?». Вважається, що сучасний світ більше орієнтований на екстравертів – комунікабельних, амбіціозних, енергійних та харизматичних. Але чи це так? Чи потрібно інтроверту пристосовуватися до світу екстравертів та буквально «виживати» в ньому?  

Хто успішніше екстраверт і чи інтроверт? 

 Сучасний світ, особливо в умовах великого міста - це мільйон можливостей. 

  • Екстраверт може працювати у великому офісі з відкритим плануванням і бути успішним. Інтроверт - працювати віддалено з дому і також бути успішним;
  • Екстраверт легко заводить знайомства, постійно з усіма спілкується. Інтроверт має 2-3 друзів, але будує з ними глибокі довірчі відносини, і йому цього досить;
  • Екстраверт із задоволенням танцює на рок - фестивалі у великому натовпі на стадіоні, інтроверт - відвідає концерт камерного формату, і також буде цілком щасливим; 
  • Екстраверт буде із задоволенням грати у футбол, баскетбол і інші командні ігри, інтроверт займеться йогою або східними єдиноборствами;

 Цей список можна продовжувати безкінечно. Уникати метушні, зайвого шуму зараз досить просто. Дратує натовп в торговому центрі? Можна здійснювати покупки в інтернеті. Не подобаються планерки і наради, де всі один одного перебивають? Існують месенеджери, які дають можливості обміркувати кожну фразу і висловитися по черзі. 

 Авто, мабуть, теж придумали інтроверти - щоб не перетинатися з купою людей у громадському транспорті. При бажанні інтроверту не важко організувати своє життя так, щоби в ньому була оптимальна кількість спілкування із зовнішнім світом. Деякий час в моєму світі так і було. 

Коли, мама - інтроверт, а дитина – екстраверт

 А потім у мене народилася дочка. І здавалося б, я її народила, я виховую, тому вона повинна бути міні-версією мене. Але ні . У світ прийшов мега екстраверт. І відгородиться від нього не можна, та й не хочеться.

 Сидячи в дитячому візочку, дочка з цікавістю дивилася на перехожих і весело всім посміхалась. Коли навчилася говорити, то спілкувалася буквально з усіма: «Добрий день! Як ваші справи? З якої ви квартири? Приходьте до мене в гості!». Скоро всі сусіди з якими ми раніше віталися лише ввічливим кивком голови, стали нашими знайомими. 

 Чим старше ставала, тим  більшим було бажання спілкуватися з усіма на світі. Виходячи надвір, ми не могли просто кататися на каруселі і ліпити пасочки. Ми повинні були з усіма познайомитися, хтось з дітей йшов на контакт, хтось соромився і ховався за маму. А якщо з кимось поспілкувалися хоч 30 хвилин то відразу: «Це мої найкращі друзі! Приходьте до нас в гості! Або ми до вас прийдемо». 

 Коли дочка хворіла, то найважче всього переносила не погане самопочуття, а відсутність спілкування з однолітками. Так виникла проблема - коли дитині потрібно дуже багато спілкування, а мамі - ні. Адже після кількох годин такого шуму - відчуваєш себе немов витиснутий лимон, але дочка світиться від щастя. 

Шукаємо баланс

 Проблема вирішилась незвичним чином. У нас з'явилися «дзеркальні друзі» мама Люба, яскравий екстраверт з сином інтровертом. Її Кірюша цілком комфортно почував себе вдома з конструкторами, іноді його було важко вмовити вийти побігати у двір. Здавалося, що вона мріяла про таку дитину як у мене. А я би із задоволенням сиділа з її сином і збирала лего. До того ж у них була молодша сестричка а у нас братик. Так, створивши постійний колектив який бути комфортним для всіх, ми втратили необхідність щоденно заводити мільйон нових знайомств. А у школі, коли в розпорядженні щодня 30 дітей, дефіцит спілкування нарешті зник. Так вдалося досягти певного балансу. 

Взаємодоповнення темпераментів

 З одного боку людям різних темпераментів потрібно постійно йти на компроміси, щоб кожен мав те, що йому необхідно. Спілкування або спокій. Але з екстравертом ти починаєш більше спілкуватися і відповідно, отримуєш більше вражень від життя. Навіть на простому побутовому рівні - в магазині потрібно знайти певний товар, поки я роблю це самостійно, дочка звертається до всіх консультантів і необхідну річ знаходять буквально за хвилину. Також вона може підійти до будь-якої людини і дуже чітко розповісти що саме вона хоче, і їй рідко відмовляють. 

 Разом з тим, кому, як не інтроверту вчити екстраверта що є велика різниця між поняттям «кращий друг» «друг» і «знайомий». Що багато говорити це добре, але іноді варто і слухати співрозмовника. Що стрибки на батуті це класно, але в світі багато цікавих книг. Що можна отримувати задоволення не тільки у веселій компанії, але і гуляючи в лісі або полі, далеко від цивілізації і людей.

 Тому сподіваюся, такий тандем все ж дозволить нам обом не впадати у крайнощі і краще розуміти як влаштовані люди протилежні нам. 

Фото: depositphotos.com

Читайте також

5 порад мамі-інтроверту

Інтроверти - у гори, а екстраверти - у мегаполіси? Як особистість впливає на вибір місця проживання

Не командний гравець: спорт для підлітка, який не любить змагатися

Нове на сайті