Кібербулінг один з різновидів цькування, який з’явився разом з поширенням доступу до інтернету та розвитком соціальних мереж. З такою бідою може стикнутися будь хто, але в дитячому середовищі кібербулінг може мати дуже загрозливі наслідки. Тема дуже важлива, і, безумовно, необхідно говорити і рятувати наших дітей від кібербулінгу. Але у цій системі є дві сторони – той кого цькують і той, хто цькує. У кожного, хто займається кібербулінгом є батьки, і далеко не завжди це асоціальні та байдужі до своєї дитини люди. Дуже страшно, якщо твою дитину ображають, але не менш страшно, якщо кривдником є твоє дороге дитятко. Що робити, якщо ви узнали, що дитина займається кібербулінгом радить дитячий фонд ЮНИСЕФ.
Перша можлива реакція батьків у такій ситуації – покарати, і якнайжорсткіше. Зрозуміло, що вас переповнюють збентеження, гнів, почуття власної провини та безліч інших почуттів. Тому не варто одразу вчиняти будь які дії, треба постаратися заспокоїтися, і тільки після цього поговорити з дитиною. Та, без покарання, скоріш за все, не обійдеться, але його мета – дати зрозуміти дитині, що погані вчинки мають наслідки, а не викликати у неї супротив. Дитина має розуміти, що вчинила дуже погано, а покарання – це другорядне.
Як говорити з дитиною
- Повідомте дитині, що ви знаєте про залякування в Інтернеті, і попросіть її розповісти вам усе, що вона зробила.
- Намагайтеся слухати без осуду, звинувачення чи спроб швидко «вирішити» це. Поставте запитання, щоб дізнатися, як довго триває кібербулінг, імена постраждалих, імена будь-яких інших причетних осіб, та як це відбувалося. Якщо є докази – текстові повідомлення, фото, коментарі тощо – нехай ваша дитина їх вам покаже.
- З’ясуйте, чому це сталося. Немає виправдання для кібербулінгу, але дуже важливо зрозуміти, чому ваша дитина вирішила діяти таким чином, які проблеми призвели до цього, – їх також потрібно вирішити. Чи це вона робить, тому що над нею знущається хтось інший? Вона переживає стрес (розлучення, переїзд чи щось інше, що потребує вирішення)? Вона уявляла, що це просто «смішно»?
- Видаліть матеріал. Попросіть дитину видалити всі повідомлення, зображення, коментарі чи відео, які пов’язані з кібербулінгом. Слід докласти значних зусиль, щоб видалити якомога більше таких матеріалів. Визначте наслідки. Вибір варіантів наслідків має враховувати вік дитини, її зрілість, досвід та потреби користуватися Інтернетом. Припинення кібербулінгу є важливим кроком, але процес не закінчується, поки не відбудеться зміна думок та поведінки і не буде відшкодовано збитки.
Ймовірні наслідки та покарання
►Обмеження в Інтернеті. Дитина своїми діями показала, що не може бути відповідальною в Інтернеті, тому батьки мають допомогти здобути навички безпечної поведінки в мережі та стати відповідальним користувачем. Залежно від віку вашої дитини тимчасове блокування або обмеження доступу до Інтернету може мати сенс. Якщо для дітей молодшого віку обмеження доступу є більш можливим, то для дітей старшого віку це може стати проблематичним (підлітки можуть знайти способи вийти в Інтернет без вашого нагляду). Тому варто обговорити всі обмеження та встановити правила, наприклад, встановити на гаджетах функцію контролю за сімейною безпекою, що може відстежувати вміст кібербулінгу чи інші ризики; обмежити час, коли підліток перебуває в мережі, та визначити умови, за яких можна користуватися Інтернетом (наприклад, ваша присутність).
►Обмеження офлайн. У ситуаціях, коли кібербулінг супроводжується залякуванням та насильством у офлайні, є доречним обмежити кількість часу, яку дитина проводить на вулиці без вашої присутності. Якщо кібербулінг здійснювався групою дітей, має сенс на деякий час обмежити спілкування між учасниками групи.
►Додаткове навчання. Залежно від віку дитини допоможіть їй детальніше розібратися з явищем кібербулінгу, у яких формах це може проявлятися, які наслідки для кривдника, постраждалих і спостерігачів. Для дітей старшого віку це може бути як дослідження, яке дитина може провести самостійно та обговорити його результати з вами.
►Вибачення перед особою, яка постраждала. Важливо, щоб дитина вибачилася перед постраждалими. Якщо вони не готові вислухати вибачення, кращим варіантом може бути написати його.
Читайте також
