І мова йде зовсім не про крихітку-немовля, які таким чином пізнають світ і чешуть зубки, які прорізуються. Думки «як відучити» різняться ступенем гуманності. Від «намазати гірким» до «бити по руках \ губах».
Анна Римаренко - психолог, тренер, спікер на тему сенсорної інтеграції.
Але що, якщо така поведінка - зовсім не ознака «поганих манер» і «погана звичка»? Давайте розберемося, чому деяким дітям (і дорослим) так важливо щось «мусолити» у роті.
Стандартні відповіді
Як правило, про такі нав'язливі дії говорять у наступному ключі:
- «Він просто привертає вашу увагу»
- «Ви мало\погано годували його грудьми, ось у нього і не задоволений смоктальний рефлекс»
- «Це нервовий тік»
Так, кожен із цих варіантів можливий - хоча не завжди саме з таким формулюванням.
Але чи завжди наявність такої потреби - гризти, смоктати, смикати щось у роті - свідчить про «батьківський недогляд»?
Сучасна наука зробила крок далеко вперед у тому, що стосується дитячого розвитку. Багато проявів дітей, які раніше вважалися тим, що потрібно «виправляти», зараз розглядаються як варіант норми.
Чому ж дитина смокче пальці чи щось постійно гризе?
Якщо дивитися на цю особливість - зверніть увагу, не «проблему» вашої дитини, а саме особливість! - із позицій сенсорної інтеграції *, то що ми побачимо?
* Сенсорна інтеграція - це процес інтегрованого отримання і аналізу сенсорної інформації, а також формування адекватної відповіді на зовнішню ситуацію і внутрішні відчуття. Також СІ - це сучасний напрям нейронауки на стику фізіології, неврології та психології, який вивчає ці процеси.
Отже, що ми маємо на рівні фактів? Область рота - приголомшливо чутлива, у ній зосереджена величезна кількість рецепторів, які отримують і передають колосальну кількість інформації у наш мозок. Ще до народження дитина пізнає світ саме через рот, язик, щічки зсередини - будь-який новий предмет піддається ретельному облизуванню, обсмоктуванню.
Крім того, із самого народження (і навіть до нього) наше тіло точно пам'ятає, скільки приємних і заспокійливих відчуттів дарує ця область тіла.
У ті моменти, коли ми відчуваємо значну фізичну, моральну або інтелектуальну напругу - організм шукає способи заспокоїтися, і цілком природно, що звертається до найпростішого, знайомого і доступного з них.
Тому перший крок до того, щоб допомогти собі і дитині-гризуну - це розслабитися. Чим більше нервують дорослі з приводу нав'язливих дій дитини - тим більша напруга, і «небажана» поведінка тільки посилюється!
Що не можна робити?
Табу - лаяти, соромити, карати; порівнювати з іншими дітьми, які «ведуть себе добре». Обов'язково покажіть цю статтю всім, хто задіяний у вихованні дитини - рідним, няні, вихователя, вчителям, щоб вони також не сварили його і розуміли, що за потреба стоїть за «поганою звичкою».
Що потрібно робити, якщо дитина смокче або гризе пальці
Корисно - вчити дитину способам релаксації (прості дихальні практики, наприклад «уяви, що ми повільно здуваємо пушинки із грядки кульбаб»); зменшувати кількість стресу в житті сім'ї (наприклад, над-цінність хороших оцінок у школі і докладне обговорення політичних баталій замість тихого сімейного спілкування).
Дорослі проблеми
Ви не замислювалися, чому така кількість дорослих людей не можуть кинути палити, навіть усвідомлюючи всю шкоду цього заняття? Можливо, причина зовсім не в нікотиновій залежності (інакше всі давно б перейшли на пластирі і жувальні гумки з нікотином). Сам процес куріння - це соціально прийнятний вид такої оральної стимуляції. Чомусь у нашій культурі мусолити в роті ручку або інший предмет - це фу-фу, соромно і некрасиво. А паперову трубочку з висушеною травою - цілком прийнятно. Де логіка? А немає її.
Знову повертаємося до сенсорної інтеграції. Як не дивно, часто саме нестача відчуттів від різних систем тіла служить фактором занепокоєння для дорослих і дітей. Саме тому багато дітей не можуть стояти і сидіти спокійно - їх нервова система від цього переживає тривогу «чому я не відчуваю своє тіло?» І запускає рухову активність: хитатися на стільці, соватися, дригати ногою і т.д.
СМОКТАННЯ І КУСАННЯ ПРЕДМЕТІВ - ЦЕ ТАКА Ж СЕНСОРНА СТИМУЛЯЦІЯ, ЯКА ЧАСТО СЛУЖИТЬ ТОМУ, ЩОБ ЗІБРАТИСЯ, СКОНЦЕНТРУВАТИСЯ, ОСОБЛИВО ПІД ЧАС ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ.
Забороняючи її - ви не допоможете дитині бути більш уважним на уроці, а зовсім навпаки!
Тому не може ставити питання, як припинити це робити - ми повинні допомогти дитині (і дорослому) продовжувати безпечним для нього способом! Тому другий крок - дати дитині можливість задовольняти цю потребу.
Як задовольнити потреби, що ховаються за бажанням гризти предмети або смоктати пальці?
У чому проблема гризіння предметів?
Псується зубна емаль від контакту з деревом олівців і пластмасою ручок, потрапляють мікроби із брудних предметів. Якщо просто заборонити - почнеться гризіння нігтів, травми кутикули і все та ж інфекція. Тому ми не забороняємо дитині гризти - просто даємо безпечні і спеціально призначені для цього предмети:
- дитячі гризуни-прорізувачі для малюків;
- спеціальні насадки з харчового силікону на ручки і олівці (можна купити за кордоном за ключовим словом chewelry - буквально «біжутерія для жування»);
- слінгобуси і слінгобраслети з харчового силікону. Призначені для мам і малюків, вони виглядають цілком стильно, як звичайні прикраси, тому такий браслет або кулон можна спокійно надіти і в школу-садок.
Обов'язково проводити ретельну роз'яснювальну роботу на тему: «Переконайся, що те, що ти зібрався гризти - чисте».
Також прекрасно працюють харчові прийоми:
- давайте дитині на перекус шматочки хрустких, соковитих, цікавих для жування продуктів: морквина, яблуко, крекери і сухарики, селера, пастила і т.д.;
- давайте пити із трубочки, особливо густі напої типу смузі, киселю, молочного коктейлю;
- також необхідну стимуляцію можна «добрати» за рахунок цікавого смаку продуктів - використовуйте прянощі, трави, незвичайні поєднання смаку.
Усі ці рекомендації можна і потрібно використовувати і дорослим, які так само люблять усе гризти і тягнути в рот у хвилини заворушення чи зосередженості.
Поважайте свої і дитячі потреби і шукайте креативні способи їх наситити!
Фото: shutterstock.com
Читайте також
