Вчора ми з дітьми неспішно прогулювалися дачним кооперативом і, звичайно, ноги привели нас у невеликий магазинчик. Тільки там продається морозиво певного типу, яке вони люблять і згадують. Ми купили три порції і в хорошому настрої вирушили назад.
По дорозі син, якому недавно виповнилося 4, не впорався із холодною смакотою на паличці і впустив своє морозиво. Добра сестричка запропонувала своє, але своє вирішила віддати йому я. Проста життєва ситуація. Але не тут-то було! Треба визнати, що наш хлопець уже переріс кризу трьох років і поводиться цілком врівноважено. Але в цей раз він змінився в обличчі, демонстративно не доторкнувся до мого морозива (але ніс його в руці, воно вже почало танути і капати). Сказав, що я винна, що купила йому погане морозиво.
Коли ми прийшли на дачу, він сховався у найдальший кінець саду. Ні тато, ні сестричка, ні я не могли його розвеселити - "Мама мені купила погане морозиво. Усі в цьому винні!".
Я тебе розумію: як втішити дитину
І тут я згадала про це правило. Його використовують працівники ресторанів швидкого харчування і ще багато хто і де. Суть у тому, що потрібно поставити питання так, щоб людина три рази сказала "так", а на четверте питання він як би скаже автоматично "так". І ви його розташуєте до себе.
- Ти засмутився?
- Ні! Я розлютився!
- Тому що впало морозиво?
- Так.
- А тобі дуже хотілося його з'їсти?
- Так.
- Я тебе розумію. У мене теж буває, що я зла. Але ти ж знаєш, що ми не хотіли, щоб ти засмучувався?
- Так.
- І що ще обов'язково купимо морозиво, інше.
- Так. Гаразд мама, усе. Я вже не злий. Ідемо в будинок.
Це якась магія, але дійсно працює. Звичайно, потрібно присісти на рівень дитини, дивитися йому в очі і говорити довірчим тоном.
Розлютитися може кожен, вчіть дітей виходити з цих станів мирно.
Фото: shutterstock
Читайте також
