На початку березня вийшов випуск програми відомого мандрівника Дмитра Комарова про життя і побут дітей, позбавлених батьківського піклування у дитячому будинку. Цей фільм наочно показав, наскільки цим дітям потрібна турбота дорослого, який зможе приділяти час тільки йому, а не розділяти зі ще десятком інших. Чому приїзд журналістів, благочинців, цукерки та іграшки – не те, чого на справді потребують ці діти.
В ідеалі, суспільство має жити і виховувати своїх громадян таким чином, аби не було потреби в інстуційних установах, проте, нажаль, поки це не так. А однією з проблем, з якою стикаються випускники таких закладів – повна непристосованість до життя у зовнішньому світі. І, якщо малечу ще час від часу забирають в сім’ї, хоча і не так часто, як хотілося б, то з дітками передпідліткового та підліткового віку все набагато гірше.
Усиновити дитину – рішення дуже не просте, та й шлях до дитини до волі складний та довгий. Про це неодноразово розповідали ведучій Тімур Мірошниченко і його дружина Інна, які пройшли цей шлях, витримали всі випробування і зараз лікують і виховують дворічного хлопчика Марселя, який став третьою дитиною в сім’ї. Наразі Мірошниченки настільки заглибились в питання допомоги дітям з інстуційних установ, що зараз готуються прийняти в родину ще оду дитину. А Інна в соцмережі розповідає про інші можливості допомоги, якщо до усиновлення ви не готові. Одна з таких можливостей – наставництво.
Що таке наставництво
На відміну від всиновлення чи опіки, наставник не забирає дитину в родину, вона продовжує жити в звичному місці, проте знає, що за потреби, чи в разі виникнення складних ситуацій чи питань, може звернутись до наставника. Наставник відвідує підопічну дитину з певною періодичністю, може забирати її на прогулянки та навіть до себе до дому, за домовленістю з адміністрацією установи. Таким чином, дитина отримує підтримку, увагу, турботу від дорослого на постійній основі – а це саме те, чого бракує дітям, позбавленим батьківського піклування.
Яка користь дитині від наставництва
Так задумано природою, що про дитину має піклуватися дорослий, з яким у існує емоційний зв’язок та виникає прихильність. Таким чином розвивається впевненість в собі, формуються культурні та моральні цінності, полегшується перехід у зовнішній світ тощо.
Дитина, що живе з батьками, з малого віку контактує із зовнішнім світом. Потрапляючи разом з батьками в різні місця та обставини, вона ставить запитання, отримує відповіді, вчиться у дорослого простим, а з часом, більш складним побутовим діям. З певного віку отримує все більше самостійності – вчиться керувати грошима, робити покупки, приймати певні прості рішення, та навіть самостійно переходити дорогу. Моральні засади також дина отримує від свого дорослого, переймаючи ті, що існують в родині. Всього цього не мають діти, які ростуть в інтернатах. Наставництво – саме така, досить необтяжлива форма, за допомогою якої дорослий має змогу допомогти дитині навчитись орієнтуватись в житті поза стінами притулку.
Мета Наставника — допомогти дитині відчути себе потрібним і прийнятим, важливим для цього світу.
Хто може стати опорним дорослим для дитини і як це зробити
Наставником може стати майже будь яка доросла людина, громадянин України. Проте, визначити, чи підходите ви на цю роль мають визначити фахівці Центру соціальних служб (ЦСС).
Тож, якщо пройдено перші співбесіди і отримано висновок від ЦСС, необхідно подати письмову заяву та зібрати пакет документів, зокрема - копію паспорту та ідентифікаційного номеру, медичну довідку про стан здоров’я, довідку про наявність чи відсутність судимості (повна).
На наступному етапі відбудеться знайомство з дитиною, яку для вас оберуть, необхідно пройти навчання та укласти тристоронній договір, між вами, ЦСС та установою, яка опікується дитиною.
Наставник повинен відвідувати дитину мінімум раз на тиждень, не менше 2 годин в тиждень впродовж року.
Статтю створено за матеріалами instagram.com/mentorinua, instagram.com/ridni.community
