Від яких факторів залежить те, як ми приймаємо рішення? Як навчити дитину правильно сприймати інформацію? Що таке когнітивні упередження і як наш мозок прагне нас дурити? Наша експертка Інна Большакова не просто відкриє деякі таємниці роботи мозку, але і підкаже, як виправляти його схильність до упереджень і спотворень.
Інна Большакова, сертифікований тренер міжнародного проекту "Читання й письмо для розвитку критичного мислення", методист з дошкільного виховання і початкового навчання НМЦ дошкільної та початкової освіти, експерт ГС "Освіторія", методист НВК "Новопечерська школа", автор підручників НУШ для учнів початкової школи, дитячий психолог
Ми - розумні і зрілі дорослі люди - не завжди приймаємо наші рішення раціонально. Нами частенько керують так звані когнітивні упередження (поняття введено в психологію Amos Tversky і Daniel Kahneman). Упередження - це думки, які з'являються у нас про когось або щось наперед, без уважного ознайомлення, часто - поверхнево. Когнітивні - ті, які пов'язані з пізнанням.
Когнітивні упередження призводять до "відхилення від раціональності" при формулюванні висновків і прийнятті рішень. Простіше кажучи, ми робимо нераціональні висновки і приймаємо необдумані рішення.
Когнітивних упереджень багато. Розглянемо деякі.
Ефект правди
Це наша здатність вірити, що інформація правдива, якщо ми її почули/побачили багато разів.
Ілюстрації в книжках та мультфільмах
Вони достатньо авторитетні джерела для дітей.
Запитайте у дитини: "Що їсть їжачок?"
Більшість дітей відповість, що яблучка, груші, гриби. Хоч усім відомо, що їжак комахоїдна тварина. Чому це відбувається? Тому що дитина часто бачила в дитячих журналах, мультфільмах, рекламі їжачка з яблуком чи грибами на голках. І ці картинки, побачені багато разів, переважують знання.
Запропонуйте дитині придумати інші приклади з багаторазовим повторенням інформації. Перевірте її разом.
Ефект ілюзорної кореляції
Ми перебільшуємо існування тісного зв’язку між об’єктами, подіями, діями тощо. Хоч в реальності він не існує або є дуже слабким. Ілюзорна кореляція вважається одним із способів формування стереотипів.
Магічна реклама
Розгляньте один з відомих брендів. Який, скажімо, асоціюється з молодими, щасливими людьми. Що такі люди купують такий продукт. Проаналізуйте, чи так це? А ті, кому за 40 не вживають цей продукт? А чи точно молоді вибирають *** щось газоване і шкідливе? А може, вони, все ж таки, п'ють чисту воду, так як за здоровий спосіб життя?
Якщо ваші діти повторюють за своїми друзями слова і дії, тільки тому, що так роблять всі і так пропагується популярною культурою, вивчіть це питання разом з ними. Запитайте, як зробити так, щоб не відчувати себе стереотипом, породженим рекламою.
Гендерне представництво (гендерно обумовлені ролі)
Попросіть дитину розглянути, як представлені жінки та жінки в його/її улюблених фільмах, соціальних мережах, відеоіграх. Запитайте, чи є ці уявлення точними? Справедливими? Що ви дізнаєтесь про чоловіків і жінок з цих уявлень? Як би ви змінили ці зображення, якби могли? Чому?
Запропонуйте зробити портрети з газетних чи журнальних вирізок чоловіків та жінок, змінивши їх професії на інші, які ніби-то не належать їхній статі. Обговоріть, наскільки такі ситуації можливі в житті. Яким чином медіа формує стереотипи щодо соціальних ролей жінок і чоловіків?
Встрибну на підніжку, або Ефект масового ураження
Ми приймаємо рішення, орієнтуючись на переконання, ідеї, думки інших людей, якщо їх багато. Тобто якщо все більше людей починають вірити у щось, інші також «встрибують на підніжку», не зважаючи на наявні факти і не осмислюючи їх самостійно.
Наприклад, якщо продукт популярний, його будуть купувати ще більше. Це відбувається і на виборах при голосуванні: деякі люди голосують за тих кандидатів або партії, які популярні і можуть досягти успіху. У медицині популярні ідеї лікування, хоч і не доведені науково, користуються все більшим попитом, хоч це призводить до хибних методів лікування та ускладнює розробку наукових методів.
Що робити? Вчити дітей розглядати різні точки зору на проблему
Я не з натовпу, або Чия це правда?
Уявіть, що ви прочитали статтю «Діти, які дивляться телевізор більше двох годин на день, погано навчаються у школі». Стаття була написана журналістом, який повідомив, що отримав дані, опитавши багато батьків.
Спочатку варто з дитиною обговорити заголовок статті. Чи дійсно усі діти, які дивилися телевізор більше двох годин на день, погано навчаються у школі?
Подумайте, хто б міг висловитися з даного питання. Продюсер, редактор, діти, які дивляться телевізор більше двох годин на добу, їхні вчителі, батьки та друзі.
Запропонуйте дитині уявити, що вона - один з персонажів та попросіть розказати від його імені про дану проблему.
Наприклад:
Я … (назвіть роль) телевізійний продюсер.
Я думаю, що ця думка правильна/неправильна/невизначена, тому що (поясніть свою думку)… Це залежить від контенту (що дивляться діти), скажімо, це пізнавальні передачі. Залежить від того, що вони роблять після перегляду: хтось уроки, а хтось грає в комп’ютерні ігри.
Ви б переконали мене, якби довели, (назвіть, які аргументи для вас були переконливими)… що ті діти, які дивляться пізнавальні передачі більше 2 годин, а потім виконують все домашнє завдання, відстають у навчанні.
Так можна обговорити кілька точок зору...
Після обговорення ви можете дійти висновку, наприклад, що не всі діти, які дивляться телевізор більше 2 годин на день погано вчаться, є інші чинники, які впливають на їхнє навчання. Але повністю відкидати ідею, що телевізор не впливає на успішність не варто. Дитина в процесі обговорення може навіть припустити, що все може бути навпаки: коли ти погано вчишся, то маєш погані оцінки, і щоб заспокоїтися, дивишся телевізор.
Обрізаю ножицями факти, або Ефекті зворотного вогню
Ми шукаємо, інтерпретуємо, використовуємо інформацію таким чином, щоб підтвердити власні думки. Ми вилучаємо тільки ті факти, які підтверджують наші судження, при інтерпретації спираємося на власні погляди, особливо, коли результат є бажаним, а проблема, що розв’язується емоційна.
У дзеркалі
Запитайте у дитини, чи хорошими будуть сьогоднішні новини. Перегляньте новини разом. З’ясуйте, чи справдилися її передбачення, і чому вона так вважає. Запропонуйте подивитися в дзеркало і уявити себе людиною, яка має протилежний погляд на новини. Попросіть зіграти її, коли вона буде обґрунтовувати свою позицію.
Обговоріть з дитиною, що ми сприймаємо інформацію таким чином, щоб підтвердити власну думку. І що важливо вміти подивися на себе у дзеркало і заперечити собі, щоб побачити іншу точку зору.
Ця склянка напівпорожня. Ні, ця склянка напівповна, або Ефект кадрування
Ефект кадрування з’являється, коли ми робимо різні висновки в залежності від того, як представлена інформація: в позитивному чи негативному контекстах.
Наприклад, подумайте: багато чи мало часу проводить ваша дитина перед телевізором, коли прочитаєте:
- Діти, які дивляться телевізор більше двох годин на день, відстають у навчанні.
- Діти, які дивляться телевізор більше двох годин на день, у порівнянні з однолітками краще володіють прийомами аналізу медіаресурсів.
Воно особливе, або Ефект ізоляції
Запам’ятовується те, що чимось відрізняється від інших, знаходиться в ізоляції. Чим суттєвіша різниця, тим краще це можна запам’ятати.
Моя реклама
Подумайте про декілька товарів чи послуг та запропонуйте дитині використати драматичні, смішні чи незвичні підходи до створення телереклами, які захоплять глядача. Обговоріть, чому ці підходи ефективні для привертання уваги глядачів. Заохочуйте дитину згадувати цей прийом, який використовується в рекламі перед тим, як придбати щось з побаченого.
Нехай ці ігри, стратегії і вправи з розвитку критичного мислення допоможуть вам і вашим дітям пізнати свої когнітивні упередження і краще опанувати навичками критичного мислення.
Більше про критичний мисленні і медіаграмотності дізнавайтеся на нашому Курсі по медіаграмотності для батьків.
Фото: depositphotos.com
Читайте також
